6 вересня директор комунального закладу «Сватівський районний Народний дім «Сватова-Лучка» О.В. Рибалка взяла участь у благодійному фестивалі борщівської вишиванки та борщу «В Борщівському краї цвітуть вишиванки», започаткованому в 2007 році.
Ми попросили Олену Вікторівну поділитися з нашими читачами своїми враженнями про захід.
- Я дуже вдячна керівництву Сватівської райдержадміністрації за пропозицію відвідати фестиваль і підтримку. Скажу відверто, подорож була виснажливою, бо Тернопільщина – край не близький, але побачене перевершило всі мої сподівання, а отримані позитивні емоції змусили забути про втому.
- Як приймали Вас на Тернопільщині? І чим особливим відрізняється Борщівський фестиваль?
- Я була єдиним представником не тільки Сватівського району, а й усієї Луганщини. І мені було дуже приємно відчувати підтримку і щирість людей. Коли зі сцени оголосили, що на фестивалі присутній представник з Луганщини, багатотисячний натовп скандував і аплодував у єдиному пориві. Додам, що на захід приїздили представники з різних областей України, були тут і представники з Естонії, Литви та Латвії. Тернопільщина щиро приймала гостей, незважаючи на те, якою мовою вони розмовляють.
- Що вразило найбільше?
- Місто Борщів менше за Сватове чисельністю населення, у ньому приблизно 15000 мешканців, але коли вулиці та головну площу заповнив багатотисячний натовп людей, здавалося, що лише одиниці не вдягнуті у вишиванки. До вишиванок тут ставлення особливе. Старовинні передаються з покоління в покоління і нараховують більше сотні років. Зазначу, що старовинні вишиванки дуже відрізняються і не продаються, їх вдягають на свята і зберігають у родинах як обереги. Також не можна сплутати й сучасні Борщівські вишиванки з іншими. Три головні різниці – повністю вишитий рукав, особлива техніка виконання і переважно використання чорного кольору. Ще однією унікальною особливістю фестивалю є проведення в його рамках фестивалю борщу «Борщїв», під час якого на головній площі в казанах варять борщі та печуть хліб у пересувних печах. Зайве казати, які аромати здіймаються у повітря, спонукаючи гостей свята знову і знову куштувати традиційні українські страви. Хоча борщ, який варять тернопільчанки, відрізняється від нашого, але теж дуже смачний. До речі, не можу обійти увагою ще один момент - площа після такого багатолюдного святкування залишається майже чистою.
- Скільки триває фестиваль і настільки він багатогранний?
- Фестиваль триває один день, і впродовж усього дня працюють виставки декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, майстер-класи, а численні фольклорно-мистецькі колективи та солісти дарують свої творчі номери. На особливу увагу заслуговують масові народні танці, під час яких сотні людей на площі одночасно виконують прості танцювальні рухи, але від такої простоти і єднання душа сповнюється особливими емоціями та натхненням.
- Чи мають намір представники з Борщівської громади відвідати Сватівщину?
- Так. З цього приводу вже є певна домовленість. Ми будемо радо зустрічати гостей, у нас є що показати і чим пишатися. Наприклад, організація та проведення свят (хоча «світло» і «звук» у них кращі), роботи наших майстринь, кращий будинок культури тощо.
Сподіваюся, що ми створимо таку ж невимушену, дружню, гостинну атмосферу, а сватівчани отримають багато приємних і незабутніх вражень.
На фото: О.В. Рибалка разом з майстринями Борщіва (стоїть праворуч).
Спілкувалася Юлія ОГДАНСЬКА