День знань — це особливе свято! Це зустріч з друзями і вчителями, радість спілкування, знайомство з новими навчальними предметами, пізнання невідомого і цікавого. Перший дзвоник — це завжди хвилююча подія, особливо для наймолодших учнів — першокласників, а також і для випускників. Адже вчорашні дитсадківці 1 вересня вперше переступлять поріг незвичайної і дивної країни, де будуть навчатися протягом багатьох років, зростатимуть і мужнітимуть.
А випускники востаннє переживають зустріч з першим шкільним дзвоником, бо через рік розлетяться, мов птахи, по білому світу, щоб вчитися і працювати, щоб йти дорогами праці і звитяги, дорогами своїх батьків та дідів, і торуватимуть власні шляхи, щоб творити свою Державу.
1 вересня школи району гостинно відчинили свої двері для школярів і запросили їх до просторих та затишних класів, щоб діти набиралися мудрості й знань, щоб наповнювали своє серце любовю і добротою, вчилися долати труднощі і впевнено крокувати до своєї мети. Цього року навчальні заклади Сватівщини поповнилися 321-м першокласником (найбільшу кількість первачків, до речі, прийняла до своїх стін ЗОШ №2 — 50 чоловік). Всього ж в районі новий навчальний рік розпочали 3143 учня.
На свято Першого дзвоника в ЗОШ №8, окрім батьків, близьких та рідних учнів, завітали й поважні та очікувані гості: заступник голови районної ради В. Честних, Сватівський міський голова Є. Рибалко, методист КУ «Сватівський районний методичний кабінет» С. Зінченко. Не оминули увагою школярів і ті люди, завдяки допомозі яких навчальний заклад долає побутові труднощі — шефи школи: начальник ремонтно-вагонного депо В. Потапенко та керівник АФ «Слобожанська» Л. Полякова.
Дітей, вчителів та батьків урочисто, душевно, однак з гумором та по-сімейному тепло привітали з початком нового року директор ЗОШ №8 Т. Королько, запрошені гості, першокласники і, звичайно, майбутні випускники. Сватівський міський голова вручив учням 1-го класу листівки-настанови. Одинадцятикласники подарували найменшим учням школи запашний коровай та пізнавальну літературу. А Перший урочистий дзвоник голосно покликав дітвору і вчителів на перший у новому навчальному році урок.
Квіти, побажання, святковий настрій — все це щедро наповнювало особливими емоціями Першовересневу урочисту лінійку у кожній школі Сватівщини. Проте, не будемо заперечувати, можна було побачити на окремих дитячих обличчях смуток. А воно й не дивно! Пригадайте лишень, дорослі, як ми самі навчалися у школі!... Памятаєте, як не хотілося нам вставати вранці та йти до школи? А найбільше кожен із нас, мабуть, ненавидів вчити уроки. Памятаєте, з яким нетерпінням ми чекали на випускний бал?..
А тепер ми, дорослі, заклопотані безліччю справ, обтяжені купою проблем, так палко бажаємо повернутися до безтурботного шкільного життя, до своїх вчителів, які вчать доброму і світлому, долаючи разом з нами тернії на шляху до знань!.. До однокласників, до класних кімнат, до спортивних змагань, гуртків, шкільних лінійок ми так хотіли б повернутися!.. Але, на жаль, це вже неможливо. Лише тепер ми розуміємо, що шкільні роки — найкращі, найдорожчі серцю, але їх — не повернути.
Отож, дорогі теперішні школярі, цінуйте те, що ви зараз маєте! Повірте, школа — то справжній скарб! Все, що вона вам дає, варто запамятовувати! Усім, чим вона вас наповнює, варто насолоджуватися і черпати звідти максимум приємності! Зі святом вас, шкільні родини Сватівщини!
Олександра ЛУКАШИК