Новониканорівський ФП
Новониканорівка — дивовижне село. Воно практично повністю розташоване понад дорогою. Отак їдеш трасою, а з одного боку — поля, з іншого — хатинки… Три-чотири жилих будиночки — і пустище або руїни від колись повноцінних хатин, а потім — знову кілька жилих будинків… І так — протяжністю в 7 кілометрів. Колись тут була власна школа, проте з часом її закрили, адже кількість дітей, що її відвідувала, катастрофічно знизилася. Сьогодні 18 дітей шкільного віку, які живуть у Новониканорівці, їздять на навчання до Нижньої Дуванки.
А під школу будувалася ж добротна будівля, з класними кімнатами, широкими просторими коридорами, їдальнею!.. Та школу закрили, і будівля почала занепадати. Сьогодні на першому її поверсі з одного боку розташовані сільський клуб (велика кімната з кількома рядами глядацьких крісел) та фельдшерський пункт, а з іншого — бібліотека та пошта, котра працює лише в неопалювальний період. Другий поверх будівлі пустує. Стіни поштової кімнати, до речі, прикрашені малюнками колишніх учнів Новониканорівської школи.
— Знаєте, сумно дивитися зараз на це прекрасне приміщення, сумно, що немає в селі школи… Малюнки я навмисне збирала, не викидала, аби залишалася згадка про колись кипуче шкільне життя у нашому селі, — не приховуючи жалю, говорить листоноша Людмила Іванівна Ганжа.
Зрозуміти сумний настрій селян можна. Колись Новониканорівка процвітала, жодна з її хатин не пустувала, а діти, пустуючи, зі сміхом бігали сільськими закутками, нібито стверджуючи на весь світ, що село — живе! Сьогодні все зовсім по-іншому. Котельні школи потихеньку доруйновуються, опалення у приміщенні немає. Тому і пошта не працює в опалювальний сезон. А от фельдшерський пункт повинен працювати завжди, за будь-якої погоди і за будь-яких умов, адже медик стоїть на варті здоровя людей. А в Новониканорівці мешкає, до речі, 420 людей. І кожен з них по допомогу до місцевого ФП звертався не один раз. А працюють у Новониканорівському ФП дві тендітні жіночки — завідуюча Наталія Сергіївна Горяник та санітарка Галина Олександрівна Жестовська.
Хто такий сільський фельдшер? Це універсальний медик! Він повинен вміти все, знати хвороби усіх своїх пацієнтів «на зубок» і допомагати швидко, ефективно й професійно. Крім того, сільський фельдшер є лікарем людських душ. Саме йому, медику, селяни виливають все, що накипає у них всередині. І Наталія Сергіївна від цього не відмахується.
— Ой, я люблю свою роботу, хоч іноді й занадто втомлююся. Живу у Нижній Дуванці, на роботу іноді пішки йду. Та й на виклики Новониканорівкою теж пішки ходжу. І отуди понад дорогою, і під гору… На велосипеді не можу їздити, після аварії, в яку потрапила, боюся двоколісного «друга»… Тому й весь день на ногах. Але ж люди!.. Як вони без мене? Та і я без них вже, напевно, не зможу. Кожного ж знаю особисто. Вони для мене як родичі, — посміхаючись, розповідає Н.С. Горяник.
Наталія Сергіівна трудиться на медичній ниві вже понад 20 років. З 1993-го працювала у терапії в Нижній Дуванці. Коли терапію закрили, продовжила роботу на посаді завідуючої Новониканорівським ФП. Кожен день, крім неділі, вона на роботі вже о пів на восьму ранку. Тут жіночка і терапевт, і гінеколог, і масажист, і фельдшер швидкої, і медсестра… — скільки ж різних обовязків на ній! Надати первинну допомогу і виконати медичні призначення лікарів Наталія Сергіївна може за найвищою кваліфікаційною шкалою. Принаймні, саме так стверджують новониканорівці. «Наталія Сергіївна — наш скарб! Ми на неї просто Богу молимося!» — говорять люди. Та й Нижньодуванський селищний голова В.М. Носов стверджує, що Наталія Сергіївна — прекрасний спеціаліст, якого дуже поважають та цінують пацієнти. І не вірити цьому немає причин.
У самому ФП — доволі затишно. Тут є все найнеобхідніше. І масажна кушетка, і гінекологічне крісло, і ваги для новонароджених. Гордість Наталії Сергіївни — новенькі тонометр та сумка-укладка медсестри. Звичайно, і проблеми існують. От, приміром, зламався холодильник у ФП, а відремонтувати — немає можливості. Штатив пристосували з гардеробної вішалки. Бурянів на чималій території колишньої школи рясно наросло, і поки що вони не скошені (до речі, з покосом трави допомагають місцеві фермери). Та, не дивлячись ні на що, працює фельдшерський пункт відмінно.
— Так, є у нас проблеми, але не більше, ніж у інших. Тільки ці проблеми не заважають нам працювати повноцінно, не стопорять роботу, слава Богу. От, приміром, є при ФП невеличка аптека. Потреби своїх пацієнтів я знаю напамять, тож тут є всі найнеобхідніші медичні препарати. Якщо людині потрібен якийсь інший препарат, то я його дістаю або у Дуванці, або у Сватовому за власні кошти, доставляю пацієнту, а той повертає мені гроші за чеком. Робота у нас вже відлагоджена, отож і проблеми ми навчилися долати, — говорить Н.С. Горяник.
І дай-то Бог, щоб тих проблем було якомога менше, а професійного успіху та людського щастя — якомога більше!
Нижньодуванська амбулаторія
Донедавна у Нижній Дуванці функціонувало терапевтичне відділення. Але після реформування системи охорони здоровя у 2010 році на її базі було утворено амбулаторію загальної практики сімейної медицини. І хоча спектр обовязків та структура роботи медичного закладу дещо змінилися, проте сутність їхня залишилася тією ж — місцеві медики роблять все можливе, аби допомогти людям подолати хвороби.
— Робота у нас непроста, проте цікава, — розповідає завідуючий амбулаторією, лікар-терапевт Юрій Борисович Кущ. — Обслуговуючи сільське населення, доводиться виконувати великий обсяг робіт, здійснюємо і санітарно-просвітницьку роботу, і освітню, і медичну, і ті звичні для нас посадові обовязки, які ми повинні виконувати і виконуємо щоденно — надання первинної допомоги та амбулаторний прийом. А обслуговуємо ми понад 5 тисяч населення та більше 1000 дітей, що входять до Нижньодуванської дільниці.
За Нижньодуванською дільницею закріплені такі села як Новониканорівка, Оборотнівка, Наугольнівка, Верхня Дуванка та Полтава. Навіть найвіддаленіші села, ті, що знаходяться у прикордонній, так би мовити, зоні з Харківською областю та Троїцьким районом, охоплено наданням медичної допомоги.
В Нижньодуванській амбулаторії дуже затишно. Коридори та деякі кабінети уквітчані дивної краси кімнатними рослинами. Тут функціонує маніпуляційний кабінет, кабінет щеплення та денний стаціонар на 10 койко-місць. Тут є електрокардіограф, мінімальний набір для проведення лабораторних досліджень та автомобіль швидкої допомоги. Отож персонал амбулаторії має змогу надавати повноцінну медичну допомогу всім, хто того потребує.
А працює в медичному закладі Нижньої Дуванки 8 медиків. Всі вони — не випадкові люди в медицині, вже не один рік свого життя присвятили служінню людям на ниві охорони здоровя. Медперсонал — кваліфікований, відповідальний та чуйний у ставленні до пацієнтів. Робота медиків Нижньодуванської амбулаторії має високу оцінку серед населення. Люди довіряють професіоналам, цінують їхні старання і дуже вдячні за компетентність у роботі та душевність в особистому спілкуванні. І очолює колектив Нижньодуванської амбулаторії, як вже зазначалося вище, молодий перспективний лікар-терапевт Ю.Б. Кущ.
— Я не сімейний лікар, а лікар-терапевт. Але курси з сімейної медицини заплановано на найближче майбутнє, щойно випаде така можливість. Та все одно я займаюся не лише терапевтичною роботою. Допомогу доводиться надавати різнопланову. І первинну хірургічну допомогу, і первинну дитячу… У більш складних випадках ми направляємо пацієнтів на консультаційне обстеження та лікування вже до вторинної ланки нашої служби — до центральної районної лікарні. Але первинний огляд я зобовязаний здійснювати і здійснюю із задоволенням, — ділиться нюансами своєї роботи Юрій Борисович.
Ю.Б. Кущ працює і мешкає у Нижній Дуванці понад 12 років. Приїхав сюди за направленням одразу після закінчення інституту. Спочатку був завідуючим терапевтичним відділенням, а після реорганізації став завідуючим амбулаторією. Роботою своєю лікар задоволений, з колективом має гарні стосунки. Та й колектив дуже шанує та поважає свого шефа. А пацієнти взагалі вважають Юрія Борисовича найкращим спеціалістом з сільської медицини.
Нижньодуванська амбулаторія обслуговує понад 300 чоловік дорослого населення та більше 130 дітей з числа внутрішньопереміщених осіб. На території ж Нижньодуванської громади проживають 95 родин (160 чоловік) офіційно зареєстрованих переселенців. Цей факт дав змогу громаді взяти участь у конкурсі проекту “Всебічна стабілізаційна підтримка для внутрішньопереміщених осіб та постраждалого населення в Україні”, що був оголошений представництвом Міжнародної організації з Міграції за підтримки Європейської Комісії у партнерстві із Західноукраїнським ресурсним центром, в тому числі і для громад Луганської області Сватівського району. І Нижня Дуванка здобула перемогу в конкурсі!
Громада отримає 25 тисяч євро для впровадження енергозберігаючих технологій та ремонту місцевої амбулаторії. Зараз спеціалістами Західноукраїнського ресурсного центру готується проектно-кошторисна документація. Вже до кінця цього року, запевняють фахівці, заплановані роботи буде завершено. А планується переведення амбулаторії на опалення за рахунок встановлення твердопаливних котлів, встановлення енергозберігаючих вікон і дверей, ремонту даху та поточного ремонту внутрішніх приміщень будівлі амбулаторії.
Щиро віримо, що всі плани будуть втілені у життя найближчим часом, адже медики амбулаторії і її пацієнти на це заслуговують!
Сільським медиком бути значно складніше, ніж міським. Сільський медик — то терпіння й доброта (про це навіть на лекціях в інститутах говорять!). Тож від себе особисто і від імені тисяч вдячних пацієнтів хочемо привітати всіх медиків Нижньодуванської тергромади з професійним святом і побажати лише успіхів, лише задоволення у роботі та простого людського щастя! Зі святом вас, шановні медичні працівники!
На фото: завідуюча Новониканорівським ФП Наталія Сергіївна Горяник;
колектив Н-Дуванської амбулаторії: (зліва направо внизу) молодша медсестра В.В. Семерня, медрегістратор Н.В. Соболь, медсестра О.Б. Тимофєєва, лікар-терапевт Ю.Б. Кущ, медсестра С.С. Куріпка, (зліва направо вгорі) медбрат Р.О. Панченко, водій Ю.Л. Ляхов та медсестра М.М. Шатернікова.