2 червня на Сватівщину завітав Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (м. Київ) з виставою «Шельменко-денщик» за твором Г. Квітки-Основяненка. О-о-о-о! Це було щось неймовірне!
Варто зазначити, що театр ім. Франка — один з найстаріших в Україні. Відкриття його першого сезону відбулося 11 жовтня 1898 року. Відтоді дух істинної творчості не полишає його. З перших сезонів Національний театр Франка був своєрідною лабораторією української пєси. Більшість класиків української драматургії ХІХ-ХХ століть отримали першопрочитання своїх творів на сцені цього театру. Неможливо навіть перелічити митців, що «намолили» цей храм мистецтва. Кожне імя — театральна легенда. Майже кожен актор трупи — народний чи заслужений артист. Не хочемо називати імен, аби когось не образити (не дай Боже!), зазначимо лише, що серед нинішньої акторської еліти франківців безліч відомих іменитих постатей, яких ми часто бачимо на екранах телевізорів.
Доторкнутися до зірок!.. Саме так можна сказати про виступ заслужено іменитих на сватівській провінційній сцені. Лише уявіть: з 15 акторів, що завітали того дня на Сватівщину, двоє мають звання народних артистів України, пятеро — заслужених артистів і ще один — заслужений працівник культури! Словом, такої кількості визнаних зірок за один день на одній сцені наш край да-а-а-авно не бачив!
Вистава — чудова! Пєса «Шельменко-денщик» має досить простенький сюжет: Прісеньку (Лариса Красовська-Дерій) не хочуть видати заміж за любого, але незаможного капітана Скворцова (заслужений артист України Олексій Паламаренко), бо є у Шпаків (народний артист України Володимир Коляда та заслужена артистка України Тамара Горчинська) на прикметі багатший Лопуцьковський (Олег Терновий). Закохані врешті досягають свого не без підтримки спритного капітанового денщика Шельменка (заслужений артист України Анатолій Гнатюк), який у мистецтві брехати перевершує всіх персонажів твору, разом узятих. Старий Шпак не бачить очевидних речей і благословляє на шлюб замасковану під молодого офіцера власну дочку, вважаючи її, з вини Шельменка, донькою свого заклятого ворога Тпрунькевича. Всі дійові особи п'єси мають «говорящие фамилии», всі дуже вміло типізовані — настільки, що нагадують рухливих ляльок з персональними амплуа і нав'язливими ідеями: Аграфена Семенівна (народна артистка України Галина Яблонська) манірно марить Петербургом, її донька Евжені (Наталія Ненужна) — заміжжям і світським веселим життям, служниця Мотря (заслужена артистка України Валентина Ілляшенко) — шлюбом з Шельменком, Лопуцьковський — вояжем до Воронежа, пани Шпак і Опецковський (заслужений артист України Володимир Ніколаєнко) — англійською та «гішпанською» політикою, в якій нічого не тямлять, але яку з легкістю невігласів «вирішують» на свій провінційний лад. Зрештою, у фіналі твору присутній ще один філологічний курйоз: Шпака примирює із зятем прізвище — Скворцов, бо ж таки одного пращура Шпака нащадки, хоч один із них — «московський шпак».
Гра акторів — неперевершена! Звичайно ж, справжні професіонали не можуть грати абияк. Кожен їхній рух, кожне слово, погляд — то чародійство, що заворожує та бере у полон глядача. Той, хто не пошкодував свого часу і відвідав виставу, отримав справжню насолоду від побаченого та почутого. Що й говорити, сватівські глядачі відпочили серцем і душею. За що — безмежна вдячність!
Вразила неймовірна простота акторів. Виявляється, не всі відомі персони страждають на «зіркову хворобу». Приміром, заслужений артист України А. Гнатюк (Шельменко) дуже активно та безпосередньо спілкувався зі своїми прихильниками. Всіх обіймав, цілував, всім дякував! А обличчя актора добре відоме мало не кожному завдяки телепроекту «Лото Забава», адже Анатолій — один з його ведучих. А народна артистка України Г. Яблонська і зі сцени, і вже за лаштунками висловлювала своє захоплення сватівчанами, сватівською землею, що була дорога самому Володимиру Сосюрі, якого Галина Гілярівна знала особисто та поважала.
До речі, всі франківці були у захваті від того, як щиро їх прийняла Сватівщина (що-що, а приймати гостей ми дійсно вміємо!). Голова районної ради В. Сліпець та голова РДА Д. Мухтаров вітали акторів на сцені, вручивши їм листи подяки та шикарний їстівний сувенір, виготовлений представниками ГО «Громадянська ініціатива інтелігенції Сватівщини». І цей сувенір припав до душі акторам, слід зазначити — вони ним з насолодою посмакували ще до того, як сіли у потяг.
Після вистави франківці з превеликим задоволенням, не приховуючи радісних емоцій, фотографувалися з кожним, хто бажав. Вони щиро та невимушено розповідали про себе та своє творче життя. І то було дуже приємно: ось так запросто спілкуватися з людьми, обличчя яких мало не щодня бачиш з телевізійних екранів. Від усього серця дякуємо київській трупі за подаровані приємні емоції!
Олександра ЛУКАШИК
Інтерв'юздиректоромКУСРЦ"Спортдлявсіх"ОлегомАнатолійовичемПодзєгуномстосовнозакінченняЧС-2018зфутболу
...
читать далее »
«НасесіїОржицькоїрайонноїрадимісцевідепутати
прийнялирішенняпередатиприміщення,вякомузнаходитьсякомунальнагазета,з
балансуКП«Редакціягазети«Оржицькі ...
Уминуломуномері«Сватівськихвідомостей»підрубрикою«СерцеВсесвіту-людина»булаопублікованазамітка«Голодранцігопдокучі»,деавтор ...
1серпнявідбулосяпершезасіданняконкурсноїкомісіїздоборукандидатівнапосадукерівниківзакладівкультуриСватівськогорайону.
Заофіційноюінформацією,на ...
Аграріїзаєдинуоб'єднанутериторіальнугромадузцентромуСватовому,абоЗвинувачуватимивміємо,аотвибачатися-ненавчилися.
У ...