Звісно, звільнення Надії Савченко — значна, довгоочікувана подія, але коли впродовж декількох днів на всіх каналах обговорюється ця тема, то  виникає певна «оскома». Українці вже стомилися чекати дива від новостворених «ікон» і просто сподіваються діждатися чесного господаря, який захоче дізнатися, чим живе простий люд, а вірити у те, що одна жінка, хай і доволі рішуча, смілива, сильна, зможе зламати всю корупційну систему — просто утопічно, тим більше, що корупційно-депутатська павутина вже обплутує ім'я льотчиці своїми словесними тенетами. Боже, скільки «рятувальників» знайшлося лише у студії, скільки помічників! Під час перерви журналісти у студії сміялися з політиків, бо ситуація відверто нагадувала байку про Леніна і помічників, що несли з ним колоду. А виступи деяких високих гостей геть дивували.

«Тішить те, що останнім часом в Україні  тільки гарні новини — перемога Джамали на Євробаченні, звільнення Наді Савченко. Це просто чудово!» — такими словами завершила свою довгу тираду перший заступник голови парламенту ВРУ Ірина Геращенко. Так, дійсно це гарні новини, але виникає запитання: а що, у нас інших проблем немає, чи політики не знають, що УСЕ населення України потрібно рятувати? Скільки працюючих людей перетворилися на жебраків, а про пенсіонерів годі й говорити! Але такий стан речей нікого не турбує, мабуть, тому, що це вже не новина, а усталена реальність.

Поважні гості у студії впродовж чотирьох годин активно теревенили про те, хто  більше допоміг Савченко, а поцікавитися у 100 журналістів життям у регіонах ніхто не захотів. І це не дивно, бо медійники приїхали на ефір з усієї країни і могли поставити політикам доволі незручні запитання, оскільки вони знають усю правду про обранців у своїх округах. Але й тут журналісти знайшли вихід: вони відверто тисли на кнопку «не підтримую», коли політики виступали. До речі, на підтвердження депутатського лицемірства  наведу такий приклад. Під час ефіру журналісти із Запоріжжя поскаржилися на побиття колеги і бездіяльність влади у розслідуванні та покаранні винних, на що позафракційний депутат ВР Дмитро Добродомов миттю  відповів, що завжди готовий допомогти журналістам, їм потрібно лише звернутися.

Такою нагодою хотіла скористатися  редактор з Вінниці, яка по завершенню програми підійшла до політика і спитала дозволу звернутися до нього, на що отримала відповідь: «Ви вже зайняли моїх 30 секунд, а суті проблеми не сказали». На цьому розмова закінчилася. Така ж ситуація була і на жовтневому ефірі, тільки тоді зневажливо до журналістів поставився Єгор Соболєв. Змінюються часи, депутати, партії, але лицемірство обранців настільки заразне, що затягує навіть новоспечених слуг народу. Але у кожному правилі є виняток, і тут ним виявився Олег Тягнибок.

З трьох ефірів із журналістами він брав участь у двох, і якщо першого разу він просто підійшов до медійників, привітався та мимохідь поцікавився справами, то цього разу він багато спілкувався з журналістами, фотографувався, давав телефони своїх помічників, цікавився новинами у регіонах, навіть обіцяв завітати. Наприклад, на Луганщині «свободівець» має намір відвідати Старобільськ, тож пропонував усім бажаючим зустрітися там. Відразу зазначу, що я не підтримую жодну політичну партію, бо не вірю обіцянкам та популістським промовам, і ні в якому разі не рекламую партію «Свобода», але людяне ставлення їхнього лідера до простих громадян  заслуговує на повагу. 

Шкода, що тема пятничного ефіру була змінена, і журналісти не змогли поставити політикам запитання які їх цікавлять: тарифи, реформи, робота депутатів у округах тощо. Це був би справжній «розстріл» і збиття пихи. Люди вірять у свободу слова на Шустер LIVE, і хочуть, щоб їх було почуто.  Ну що ж, доведеться знову чекати три місяці, аби все-таки донести проблеми українців до політиків. Великі справи — це добре, але й заземлені питання простих людей вирішувати треба.