Я хочу чітко знати мету і користь від змін

    23 червня 2011 року, на мою думку, для міста відбулася значна подія. Рішенням сесії райради було реорганізовано гімназію у комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Сватівська загальноосвітня школа І ступеня – гімназія». Сватівчани вже знають, що ліквідовано ЗОШ І ступеня №7, і на базі цієї школи та гімназії створено новий навчальний заклад, вірніше, змінено вивіску навчального закладу. Добре це чи ні, звісно, покаже час. Є прихильники таких змін, є й противники. Моя особиста позиція — я проти реорганізації гімназії у такий спосіб. Наведу свої аргументи.
    Те, що так звана реорганізація носить особистісний характер (точніше, її причиною став конфлікт між головою РДА та директором гімназії), знають всі. Мормуль В.В. відкрито заявив, що Кривошея Л.О. працювати не буде. І з цією метою провів так звану реорганізацію. Всі заяви про те, що реорганізація гімназії планувалася заздалегідь, не витримують ніякої критики. Ніхто з громадян у місті Сватове приблизно до 20 червня 2011 року про це не чув і не здогадувався. Як батько гімназиста і посадова особа я ніколи, навіть в кулуарах, про зміни не чув. Про те, що РДА незадоволена директором гімназії, чув.
    Тепер головне: чи буде користь у змінах? Скажу відверто, що на це запитання я аргументованої відповіді не почув. Мормуль говорить, що нічого не зміниться. Тоді навіщо міняти статус? Мазурко І.А. каже, що буде краще — а за яких умов? Вчителі залишаються, навчальні програми теж. Так за яких умов стане краще? Одна їдальня — теж не аргумент.
    Русанова Л.П. зазначає, що коли учень після 4 класу змінює навчальний заклад, то це для нього психологічна травма. Може, й так. Не знаю. Тоді звертаюся до міністра освіти: не калічте дітей, забороніть гімназії в усій країні. До речі, Мормуль В.В. каже, що у новому закладі після 4 класу теж будуть іспити, і хто «не потягне» програму навчання, піде, як і раніше, до іншої школи. Тоді що це, як не чистої води обман?
    Хтось із батьків і вчителів бачив чи чув про навчальну програму нового закладу? Як аргумент на користь того, що буде краще, посадові особи говорять про покращення матеріальної бази. За які кошти? Що заважає покращити матеріальну базу без реорганізації? Скорочення штату: було 2 директора і зав. навчальною частиною, стало по одному — оце і покращення матеріальної бази. Тоді взагалі можна одну на все місто зробити школу з філіями. 
    Очевидно, що голова РДА, незважаючи на ствердження президента України Януковича В.Ф.  та інших високопосадовців про те, що в Україні школи не будуть закриватися, на свій розсуд припинив існування ЗОШ №7. Зараз у Сватовому замість 7 навчальних закладів залишилося 5. Підлягає закриттю і вечірня школа. Ось тобі  і прогрес, і покращення економічного стану.
    На мою думку, не все добре  і з точки зору юридичної чистоти при так званій реорганізації. Посилання на ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту» не зовсім коректні. Так в цій нормі (Типи загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти) зазначено, що загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян. Хто надасть тлумачення щодо допрофесійних і професійних запитів громадян? Які громадяни подавали запити, коли і кому? Особисто у мене ніхто не питав. Я свого сина віддавав до гімназії. З цією метою писав заяву. То чому ж у мене ніхто не запитав і не вислухав моєї точки зору? Чому 14 років всі погоджувалися з існуванням гімназії, і раптом всі посадовці прозріли й вирішили змінити статус навчального закладу? Що такого сталося?
    (Очевидно, що внаслідок особистих ображень Мормуля В.В. виник ще один конфлікт. Це непорозуміння між посадовими особами РДА і райради та батьками учнів. Конфлікт виник на порожньому місці).
    Ніхто не захотів прислухатися до думки батьків гімназії. Їхня думка проігнорована. Проігнорована думка місцевої влади. Всім відомо, що на сесії голова райради взагалі не надала  мені слова для виступу. Я у своєму виступі хотів поставити кілька запитань. Головні з них — яка буде користь нашим дітям і чи гарантують Мормуль і Бервено юридичну правильність проведення реорганізації гімназії?
    Щодо дій Бервено, то роз’яснюю Тетяні Василівні, що всі депутати рівні. Депутат обласної ради рівний з депутатом сільської і міської ради. Якщо Куницький та Іоффе виголошують свою точку зору без дозволу депутатів, то і депутат міської ради Звягольський теж має право донести до людей свою точку зору.  Запам’ятайте, Тетяно Василівно: те, що Ви не надали мені слово для виступу, ще гірше. Так зараз я вимушений на кожному кутку обговорювати питання гімназії. А коли б виступив, то, мабуть, всі вже й забули б про виступ. Тим більше, що нічого крамольного говорити я не хотів. Я підтримую думку Іоффе: не поспішайте, вивчіть це питання і потім реорганізуйте.
    Чесно кажучи, дивує позиція керівників району. Або ви все робите для того, щоб створити напругу в суспільстві і потім «героїчно» її долати, говорячи всім, що вам заважають політичні противники, або відстали від життя і не слухаєте своє керівництво. Голова ОДА Пристюк В.В. дуже правильно сказав, що «зачастую конфликт вырастает из вопросов взаимоотношения руководства предприятия или местной власти с непосредственными участниками спора. Люди понимают, что происходит, где источник появившихся проблем. И здесь уже речь идет о том, насколько честно первые лица говорят трудящимся. Люди не прощают обмана. Получается, что ему не доверяют, а по большому счету  — и не верят. Отсюда и возмущение, гнев».
    Краще й не скажеш. Для кого він це говорив? У нашому випадку, як кажуть, ніби у воду дивився. Так і підмиває закликати батьків гімназистів до більш активних дій. Нехай приїдуть з Адміністрації Президента або з Міністерства науки і освіти й чітко, аргументовано роз’яснять нам користь від реорганізації гімназії. У наших вимогах немає нічого зайвого. Я, як батько сьогоднішнього гімназиста,  хочу чітко знати мету і користь від змін. А у ідеологів реорганізації хай запитають: «Ви що, не можете цивілізованим способом вирішити проблему і пояснити людям?»
Наостанок скажу всім, особливо тим, хто вважає, що останнім часом мої виступи не є конструктивними. Навіть якщо це й так, то це не дає права мене не слухати. Конструктивно чи ні — це категорія оціночна. Для когось конструктивно, а для ображених і тих, хто не отримав бажаних посад — ні. Це не аргумент, як не аргумент і те, що засідання сесії затяглося. Кому несила терпіти, хай покине залу засідань. На мою думку, такий висновок — це намагання принизити і образити опонента.
    Опонентів треба слухати і переконувати, а не закривати їм рота. Краще мати свою позицію, бути відкритим опонентом, ніж займатися блюзнірством, говорити одне, а робити інше. Невідомо, від кого більше користі.
    Час покаже, хто був правий.