Питання про роботу районного відділу внутрішніх справ

    Олександр Звягольський: «На мою думку, це такий же сценарій, який був і відносно мене у 2007 році»

    На сесії районної ради, яка відбулася 27 жовтня 2011 року, основним було питання про роботу районного відділу внутрішніх справ. Прозвучало немало критики на адресу і райвідділу в цілому, і окремих його підрозділів.

    Прокоментувати ситуацію ми попросили секретаря Сватівської міської ради О.В. Звягольського.
    — Олександре Васильовичу, Ви багато років віддали службі в міліції, очолювали Сватівський районний відділ внутрішніх справ, маєте звання полковника міліції, добре знаєте справу. Якої Ви думки про те, як обговорювалося питання стосовно роботи міліцейської служби?
    — Деякі виступаючі — ті ж особи, які критикували роботу міліції в 2007, і ті ж міліцейські «недоліки». Сценарій повторюється. Виступаючі переставили дати у своїх виступах, нічого нового не сказали. Після мене вже третій начальник міліції, а «недоліки» такі ж. За намірами покращити рівень правопорядку в районі просліджується мета: розібратись з керівником ОВС і підкорити його. Якби мали дійсно на меті покращити роботу РВ, то перше і головне — необхідно забезпечити міліцію коштами. Яким чином дільничний приїде в Рудівку або Стельмахівку? Взагалі-то кожне село повинне мати свого дільничного. Але це проблема не Сватівського відділу, а держави в цілому. Зателефонуйте до Кремінського чи Троїцького районів — і там голова сільради розповість про ті ж самі недоліки. Не треба всіх «собак» «вішати» на працівників міліції.

    Рівень злочинності залежить здебільшого від рівня життя людей. Буде погіршуватись економічний стан людей     — буде зростати рівень злочинності. З самогоноварінням не змогли впоратися у кращі роки, навіть при радянській владі, коли права людей не так були захищені, і то самогон лився рікою. Раніше ніхто не міг навіть подумати і запитати, на яких правових підставах працівник міліції зайшов до двору або хати, а зараз, щоб зайти у помешкання і вилучити речові докази, необхідно мати рішення суду. До суду треба йти з доказами. Поки їх збереш, пройде час, за який, не виключено, правопорушники або реалізують продукцію, або дізнаються про наміри міліції. Звісно, з самогоноварінням треба боротись, але, як бачите, не так це й легко. 
    Важко закрити і пункти прийому металу. Для цього необхідно теж зробити правові кроки. А крім того, існують і поточні справи, які в більшості своїй і впливають на роботу. Колега з Верхньої Дуванки скаржиться на відсутність графіка приїзду дільничного. На перший погляд — недолік. А як розтлумачити цьому сільському голові, що графік можна скласти, а ось дотриматись його важко? Хіба у сільського голови не буває випадків, коли він, згідно з графіком, повинен вести особистий прийом громадян, а його цього дня викликали до району або він, не дай Боже, захворів, або з інших об’єктивних причин не може прийняти людину? Ось вам і графік, і доцільність його рівна нулю. А у роботі міліції, та при такій недостачі людей, та коли кожного дня скоюються злочини і правопорушення, та чергування співробітників в опергрупі, та кожного понеділка нарада, а кожного четверга заняття — при такому навантаженні взагалі важко щось планувати. Наприклад, запланував виїхати до Маньківки, а вночі у Свистунівці скоїли злочин — і куди поїде дільничний? Звісно, розкривати злочин. Тому, як бачите, дуже важко витримувати графік. А у нас в районі 59 населених пунктів. Це об’єктивні моменти, а ще існують і суб’єктивні. Якби було так легко, вже б давно навели порядок. Проблеми на рівні держави не вирішуються роками. Тому хочу дати пораду своїм колегам, які у подальшому будуть критикувати міліцію — критикуйте роботу працівників міліції не за вказівкою голови райради, а за дійсні об’єктивні недоліки, і менше городіть ахінеї. Колишні колеги мені розповіли цікаву інформацію. Після критичних виступів сільських голів працівники міліції виїхали в деякі села виправляти недоліки. І з’ясувалося, що серед голів сільрад, які так принципово критикували роботу міліції, були й ті, що користувалися «послугами» людей, які торгують самогоном та приймають метал. Ось вам і надання принципової оцінки діяльності міліції, ось і вам і приклад блюзнірства. Хочу дати пораду начальнику міліції: зберіть таку всю негативну інформацію і подайте на стіл головам РДА та райради. 
    — А яким чином міська рада взаємодіє з РВ УМВС та її керівництвом?
    — Стосунки будуємо по-різному: то мер міста заїде до райвідділу, то начальник міліції завітає до міської ради. Надаємо інформацію про порушників закону, контролюємо хід виконання своїх звернень. Заступник міського голови Л.В. Жаданова практикує проведення спільних засідань голів квартальних комітетів та дільничних інспекторів міліції. Міський голова Є.В. Рибалко завжди користується можливістю зустрітися з керівництвом УМВС під час виїзного прийому громадян. Остання зустріч відбулась 3 листопада. Спілкуємося і у телефонному режимі. У мене є всі телефони керівництва міліції, і іноді вони не дуже раді моєму дзвінку. Не можу сказати, що між нами є принципові непорозуміння. Ні разу не було, щоб міліція не відреагувала на наше звернення. Інша справа, що не завжди встановлюються особи, винні у скоєнні злочину або у правопорушенні. Ми розуміємо, що не всі злочини розкриваються за один день. Міську раду дуже турбує стан правопорядку біля Меморіалу Слави, Пам’яті та Скорботи, на стадіоні, дискотеці, дотримання правил благоустрою та правил дорожнього руху. У цьому напрямку є проблеми, але вони не такі вже й кричущі, і з часом ми разом наведемо у цьому питанні порядок. Скажу відверто: мер міста з повагою і розумінням ставиться до роботи відділу. Він розуміє, хто і як працює, і не вимагає від працівників міліції більше, ніж вони можуть зробити. Критикувати заради критики ми не будемо.
    — Але ж у Грузії вирішили проблеми довіри до поліції і подолання корупції?
    — Дійсно, хто б міг подумати, що у Грузії працівник ДАІ не буде брати хабара? Зараз робота грузинського поліцейського дуже престижна і викликає довіру у населення. Цим все сказано. Покращення роботи поліції вирішувалося на державному рівні. Повна люстрація. Всіх звільнили і почали жити з чистого аркуша. Результати очевидні. Я взагалі вважаю, що з Грузії треба брати приклад проведення усіх реформ. І, як показав час, вона — не бандитська країна, і там не кримінальний режим.
    — Чи можливі у нашій країні такі зрушення?
    — При бажанні все можливо. Але в окремо взятому місті, районі, області нічого не можна зробити: покращити — можливо, а радикально змінити — ні. Тільки у цілому в країні. Роботу в міліції знаю не з книжок і газетних статей, і прийшов до висновку, що багатьом керівникам різних рівнів вигідний такий стан справ у міліції. Уявіть, що не працює телефонне право. Хто з нас не звертався за допомогою, хто не просив за своїх знайомих, родичів? Таких людей не існує — якщо не просив зараз, то в обов’язковому порядку попросить у майбутньому. Тому всім без винятку посадовим особам вигідно мати такий стан справ. А так при подоланні негативних явищ і звертатись нема ніякого сенсу. Тому повторюю: усім вигідно, в тому числі і головам сільрад, щоб була маленька можливість звернутись за «допомогою» до дільничного інспектора міліції. Адже недоліки є, і вони не у роботі служби дільничних інспекторів міліції. Вони більш глобальні і мають «хронічну» причину, вони і у нас самих. Ми що, всі такі чесні й ніколи не порушували закону? Ми що, завжди дорогу переходимо на зелене світло? Звичайно, ні. 
    Один з варіантів реформи, на мій погляд, — це всенародне обрання, а не призначення начальника міліції. І не тільки начальника міліції, а й прокурора, і голови суду з суддями. Кажуть, що так можуть і злочинця вибрати. Запитання: а що, злочинця не можуть призначити? Можуть і, на жаль, призначають. Приклад — генерал Пукач. Просте запитання: чи буде начальник міліції або прокурор займатись свавіллям, коли його майбутнє залежить від вибору людей? Ніколи. 
    Також необхідно виділити слідство в окрему структуру. Кожна служба повинна займатися виключно своєю компетенцією. Працівник карного розшуку не повинен охороняти громадський порядок. А співробітник патрульної служби не повинен розкривати злочин. Охорону громадського порядку покласти на місцеву владу. І головне — це фахова підготовка працівників. Вірю і знаю, що колись ми до цього прийдемо. Ну не можемо ж ми вічно жити не за цивілізованими правилами.