Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Історія Сватове

Королько Л.Н.

Сватове


Скачать книгу: З історії Сватівщини (в архіві zip (313 кб))

Сватовщина – край казацкий

Сватівщина в роки війни 1941-1945

Герої Радянського Союзу та повні кавалери ордена Слави Сватівщини

Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині

ГОЛОДОМОР:: причини і наслідки 1932 - 1933 рр.

Физико-географическая характеристика и основные этапы формирования Сватовского района. Город Сватово.

Королько Леонід Миколайович

Повернутися на сторінку Герої соціалістичної праці Сватівщини

Скачати книгу Леоніда Миколайовича Королько: "Герої соціалістичної праці Сватівщини" (Книга знаходиться в PDF форматі 5,79 мб.)

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Герой Соціалістичної Праці Кравцов Василь Якович

Старший майстер цеху по ремонту паровозів депо ст. Сватове.

Василь Якович Кравцов народився 7 квітня 1911 року в селі Підкуйчанськ Куземівської сільради в сім’ї залізничника. Його батько в молоді роки приймав участь у будівництві залізниці, яка пролягла біля його села, а після завершення будівництва до пенсії працював колійним - обходчиком і стрілочником.

Ще підлітком Василь вирішив за всяку ціну стати залізничником. В 14 років він покинув рідну оселю і на товарному потязі «зайцем» добрався до міста Лисичанська, де була біржа праці, і впросився на роботу різноробочим по будівництву під’їзних колій в місті Рубіжне.

У 1928 році він переїздить до Сватового і вступає до школи фабрично-заводського навчання (ФЗН), яка почала працювати при локомотивному депо ст. Сватове. Школа готувала слюсарів і помічників машиністів паровозів. Після закінчення цієї школи 1-го грудня 1929 року Василь Якович був зарахований слюсарем по ремонту паровозів локомотивного депо. У цей час на паровозах і вагонах почали встановлювати автоматичні гальма і молодий слюсар за декілька років дуже добре опанував установку і ремонт цих гальмівних систем і тому у червні 1937 року був призначеній бригадиром автоматного цеху депо, де він пропрацював до 1-го березня 1942 року.

Під час війни у 1942 році, коли розпочалася евакуація депо в глибокий тил, В.Я.Кравцов відмовився від броні і добровільно пішов на фронт. У складі 82 рухомої танкової рем бази старший сержант Кравцов пройшов важкий шлях від Сталінграда до Берліна. Старшому механіку по ремонту танків Кравцову в складних військових умовах, часто під ворожим обстрілом, доводилося міняти на танках гусениці, двигуни, чи здійснювати інші ремонтні роботи.

За проявлену мужність, відвагу, успішне і своєчасне виконання свого воїнського обов’язку, він був нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями – «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною».
Після повернення з війни, з 30 січня 1946 року майже два роки В.Я.Кравцов працював бригадиром автоматного цеху, а з 11 грудня 1948 року і до виходу на заслужений відпочинок 1-го липня 1972 року беззмінно працював старшим майстром цеху підйомного ремонту паровозів локомотивного депо.

Очолюваний ним колектив цеху постійно добивався високих результатів у праці і дуже часто ставав переможцем соціалістичного змагання свого підприємства і Донецької залізниці. Отримував Перехідні Червоні прапори локомотивного депо і Донецької залізниці.

За великий внесок у виконання намічених завдань, високу організацію виробничого процесу він неодноразово нагороджувався керівництвом депо і Донецької залізниці Похвальними грамотами і часто заносився на Дошку і в Книгу пошани депо та Донецької залізниці. За значні успіхи у виробництві і активну участь у партійній і громадській роботі Кравцову В.Я. було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці», «Заслужений залізничник СРСР» і нагороджено медалями «За трудову доблесть», «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження В.І.Леніна». «Ветеран праці».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1-го серпня 1959 року «За выдающиеся успехи, достигнутые в деле развития железнодорожного транспорта К р а в ц о в у Василю Яковичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому ордена Леніна і Золотої зірки «Серп і Молот»

Урядовими нагородами було також відмічено значну кількість робітників залізничних служб станції Сватове. З цієї нагоди 3-го серпня 1959 року відбувся багатолюдний мітинг залізничників, на якому керівники району і локомотивного депо тепло поздоровили нагороджених і побажали їм подальших успіхів у роботі. З промовою-відповіддю виступив Герой Соціалістичної Праці В.Я.Кравцов. Він щиро подякував комуністичну партію і уряд за батьківське піклування, яке відчувають повсякденно залізничники, і запевнив, що він особисто та творчий дружній колектив цеху, буде працювати ще краще. (Газета «Соціалістичне життя» №92 від 5.08.1959 р.)

У цьому номері газети також була надрукована стаття «Передовики семирічки», де говорилось: «Залізничники паровозного депо ст. сватове семимісячний план ремонту локомотивів набагато перевиконали. Велика заслуга в цьому ремонтників, очолюваних майстром цеху В.Я.Кравцовим. Він зумів добре налагодити роботу свого цеху, що і забезпечило можливість скоротити строки ремонтних робіт і підвищити їх якість.»

Помер Василь Якович Кравцов 28 грудня 2000 року. Похований у місті Сватове на Центральному кладовищі.

Добра пам’ять про вмілого організатора виробництва, хорошу, щиру і добру людину Кравцова В.Я. залишиться на довго в пам’яті залізничників і жителів міста.

Після 2001 року, коли на залізниці було розпочато реконструкцію і відновлення пасажирських вагонів і дизель-поїздів, в пам’ять про Героя Соціалістичної Праці В.Я.Кравцова, одному з відновлених в депо дизель-поїздів підвищеної комфортності «Д-1» № 609 було присвоєно ім’я В.Я.Кравцова.

Дизель-поїзд підвищеної комфортності, Д-1 №609, названий на честь В.Я.Кравцова