Сватово - общественно-информационный портал города

поветнутись на головну сторінку сайту

Голодомор 1932 - 1933 на Сватівщині

Ця інформація зібрана та підготовлена істориком - краєзнавцем Сватове Королько Леонідом Миколайовичем

Причини і наслідки Голодомору

Основні причини Голодомору

Основною причиною голоду на Україні деякі сучасні політики, які не визнають існування Голодомору в 1932-1933 роках, вважають сильну посуху, яка охопила майже всю територію України, але архівні документи не тільки спростовують це хибне твердження, а й беззаперечно називають істинні причини цього лиха. Самі творці Голодомору - Сталін і Молотов - у листі до генерального секретаря ЦК КП(б)У С.Косіора і голови Раднаркома В.Чубаря від 27 червня 1933р. вбачали основну причину зриву хлібозаготівель у республіці у проведенні хаотичної, безладної, рвацької видачі авансів, у хижацькій траті хліба на так зване громадське харчування.

Цим, на думку Сталіна і Молотова, пояснювався і той «прорив», у який потрапило сільське господарство України, її селянство. Але основна причина, на яку вказували Й.Сталін, В.Молотов, Л.Каганович, а на Україні П.Постишев, полягала в діяльності «контрреволюційних елементів», що пролізли до колгоспів, а також «саботажників хлібозаготівель з партквитком у кишені». С.Косіор також зазначав, що «хліб розбазарили, розікрали всі кому задумалось, частину хліба втратили при збиранні, дуже багато проїли і розтратили шляхом так званого громадського харчування і т.д. і т.п.». А справжніми винуватцями продовольчих труднощів він вважав «куркульські, петлюрівські, махновські та інші антирадянські елементи та їх підспівувачів».

Отже, на посуху нема ніде і натяку.

В результаті аналізу великої кількості архівних документів і спогадів очевидців вчені-дослідники Голодомору прийшли до висновку , що основними причинами, які привели до Голодомору, являються не погодні умови, а науково не обґрунтована, соціально-економічна політика «соціалістичного перетворення в сільському господарстві»,яка здійснювалась жорстокими командно - репресивними методами шляхом проведення насильницької суцільної колективізації, варварського масового «розкуркулення» та непосильної хлібозаготівлі. Треба віддати належне керівництву ЦК КПУ 1990 р., яке прийняло 26 січня 1990 р. постанову ЦК Компартії України «Про голод 1932-1933 років на Україні та публікацію пов’язаних з ним архівних матеріалів». В цій постанові чітко, на науковій основі, визначаються основні причини, що привели до Голодомору.

В констатуючій частині цієї постанови записано: «… В основі виникнення продовольчих труднощів, а потім і голоду 1932-1933 років на Україні, як і в деяких інших регіонах СРСР, лежить відступ тодішнього керівництва країни і республіки від ленінських принципів кооперування селянства. Насильницькі методи колективізації, масове «розкуркулення», низька культура землеробства, слабка технічна база колгоспів та інші 22.Зб. «Голод 1932-1933років на Україні: Очима істориків, мовою документів».К.1990, арк.62 23.Там же, арк. 62 -2- причини призвели до зниження валового збору зерна.

Архівні матеріали розкривають, що безпосередньою причиною голоду на початку 30-х років у республіці стало примусове, з широким застосуванням репресій, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної політики».А в постановчій частині зазначається: «ЦК Компартії постановляє: «Визнати, що голод 1932-1933 років став справжньою трагедією народу, наслідком злочинного курсу Сталіна та його найближчого оточення (Молотова, Кагановича) щодо селянства.

Засудити безпринципну політику тодішнього керівництва республіки (Косіор, Чубар) у проведенні хлібозаготівель. Рішуче відмежуватися від насильницьких, репресивних методів вирішення проблем суспільного розвитку…».

«В результаті економічно необґрунтованої політики насильницької суцільної колективізації і варварської «ліквідації куркульства як класу», продуктивні сили села неупинно знекровлювалися і валові збори зернових відчутно зменшувалися; уряд, щоб фінансувати зростаючі потреби індустріалізації, злочинно все більше підвищував розміри хлібозаготівель, що наближало до грандіозної катастрофи. Валовий збір зернових в Україні у 1930р. становив 22,9 млн.т., а «заготовили»7,8 млн.т.(34%). У 1931р. зібрано17,6 млн.т.,заготовлено6,9 млн.т.(39,2%).У 1932 р. зібрано12,8 млн.т., заготовлено 7 млн.т.(54,6%).Отже, Україну залишили без хліба. Наявного зерна ледь вистачило б для посіву.

Майже без хліба залишили селян-одноосібників, у яких силоміць забрали 1,6 млн.т., а це 76,2% валового збору.Не краще положення було і в більшості колгоспів (котрі не виконували план хлібозаготівель),яким на протязі22 місяців, впродовж яких лютував голод, систематично не видавали хліб і тим самим позбавляли їх засобів до існування.

Крім цих трьох основних факторів, які призвели до Голодомору, не треба відкидати і таких факторів, як відчутна посуха у багатьох регіонах України, значний недосів площ зерновими через недостатність робочої сили. тягла і посівного зерна, продаж зерна за кордон за демпінговими цінами навіть у 1932-1933 роках, відмова від продовольчої допомоги, яку пропонували СРСР деякі міжнародні організації і окремі держави. Всі ці фактори в совокупності і зумовили той страшний Голодомор.

Варварська хлібозаготівельна кампанія вилучила із селянських господарств всі існуючі запаси зерна, прирікаючи мільйони селянських родин на голод.

За твердженням дослідника Голодомору С.В.Кульчицького26, восени 1932 року тільки в Україні і на Кубані у тих, хто не виконав хлібозаготівельного плану, тобто у переважної більшості селян, були конфісковані не тільки зернові запаси, а й не зернові продовольчі продукти. 24-25. Зб. «Голод 1932-1933років на Україні»…, арк.3-4 26.Журнал Бахмутський шлях.2003. №1-2, арк.92

В результаті голод переріс в Голодомор. Такої конфіскації не зернового продовольства, тобто терору голодом, в інших регіонах СРСР не спостерігалося.

Офіційно вважається, що Голодомор лютував у 1932-1933рр., але фактично він розпочався з весни 1931р. З грудня 1931 р. розпочалося масове голодування селян. Влітку 1932 р., коли літні хлібозаготівлі були завершені і запасів продовольства у селян не залишилося, масове голодування розповсюдилося по всій території України. Зимові хлібозаготівлі під керівництвом молотовської надзвичайної комісії конфіскували у колгоспів і одноосібних господарств останні продовольчі запаси зерна в соломі (після повторних обмолотів і перевіювань), і в результаті - страшний Голодомор, який поширювався на Україні впродовж 1932р. А набув найстрашнішої сили в кінці 1932 - на початку 1933р. Таким чином, масове голодування селян на Україні тривало з грудня 1931р. до вересня 1933р., тобто страшний Голодомор лютував на Україні впродовж двадцяти двох місяців.

Наслідки Голодомору