01 січня набув чинності Закон України «Про внесення змін у Податковий кодекс України й деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року.

Законом вносяться зміни, що стосуються земельного податку.

Так, відповідно до внесених змін, згідно п. п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю й пільги по земельному податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків і зборів офіційно оприлюдниться до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування певних місцевих податків і зборів.

До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подавати контролюючим органам рішення по ставках земельного податку й наданих пільг по сплаті земельного податку юридичним і/або фізичним особам (абз. другий п. 284.1 ст. 284 ПК України).

Зміни в зазначеній інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що випливає за звітним кварталом, у якому відбулися такі зміни.

Для окремих категорій землекористувачів нормами Кодексу визначені умови, при яких вони можуть бути платниками плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлена й зареєстрований відповідно до законодавства.

Особлива увага приділяється наданню права місцевим радам у межах повноважень, певних ПК України, приймати рішення про встановлення ставок земельного податку.

Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, установлюється в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПК України).

Ставка податку встановлюється в розмірі не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної й комунальної форм власності).

Крім того, у статті 277 ПК України визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проведена, - не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Також відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад по нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюдниться відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). У противному випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початки бюджетного періоду, що випливає за плановим періодом.

Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», а періодичність - статтею 18 справжнього Закону: не рідше одного разу в 5 - 7 років.

Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України в строки, певні чинним законодавством, - джерело додаткових надходжень у місцевий бюджет по платі за землю.