Питання державного і договірного регулювання оплати праці працівників, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом Законів про Працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Тарифна система оплати праці працівників - це основа організації оплати праці. Вона включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці працівників використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки працівника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та кваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Фінансування бюджетних організацій, у тому числі оплата праці працівників (службовців), здійснюється згідно статей затвердженого державного бюджету і нижчих бюджетів (областей, районів, міст, селищ, сіл). При прийнятті бюджету на виплату заробітної плати, повинні враховуватися схеми і розміри (співвідношення) посадових окладів встановлені в тарифно-кваліфікаційних характеристиках (довідниках), мінімальні законодавчі гарантії з оплати праці працівників. Нижчими бюджетами можуть здійснюватися додаткові виплати працівникам бюджетної сфери (наприклад, вчителі та медики в Києві отримують додаткові виплати від Київського міського бюджету, згідно з умовами угоди укладеної з об\\'єднаннями профспілок Києва).

На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров\\'я встановлюється підвищена оплата праці працівника. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 100 КЗпП України підвищена оплата праці працівників встановлюється на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці. На основі цього правила чинна Генеральна угода передбачає доплату за роботу у важких і шкідливих умовах праці до 12% тарифної ставки, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах - до 24% тарифної ставки відповідного розряду (посадового окладу).

У зв\\'язку з внесенням змін до статті 100 КЗпП України (Законом від 15 грудня 1993 року) і віднесенням повноважень затверджувати перелік важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці до компетенції Кабінету Міністрів України слід визнати, що КЗпП України не передбачає права підприємства самостійно затверджувати перелік названих робіт.

Стаття 100 КЗпП України передбачає затвердження єдиного переліку важких робіт, робіт зі шкідливими умовами праці, робіт з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров\\'я.

Оплата праці працівників за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).

При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм, оплата проводиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку за основним місцем роботи не враховується.

Оплата праці працівника у святкові і неробочі дні провадиться в подвійному розмірі. 

Оплата праці працівника у вихідний день може проводитися, за угодою сторін, у грошовій формі в подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. 

При погодинній системі оплати праці понаднормова робота оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. 

У зв\\'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Структура заробітної плати включає основну, додаткову зарплату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна зарплата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, відрядних розцінок для робітників, окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, премії та інших

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші виплати.

При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.

У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника зменшується заробіток з не залежних від нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів, присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Кваліфікаційні розряди підвищуються, перш за все, працівникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов\\'язків. Право на підвищення розряду мають працівники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менше трьох місяців і склали кваліфікаційний іспит. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, працівникові може бути знижена кваліфікація на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.