На сьогодні розповсюдження, вживання, виготовлення наркотичних речовин та організація наркоторгівлі є надактуальним питанням, адже це набуло рівня національної загрози і передусім — небезпеки існування людства та подальшому його розвитку. Детермінанти такого злочинного явища виступають як соціальна, так й економічна нестабільність, що полягає у низькій соціальній культурі та фінансовій залежності. Тобто поширення наркоманії та наркобізнесу проявляється майже в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

На проблему наркоманії в Україні звернув увагу Президент України В. Янукович у щорічному посланні до Верховної ради України: “Боротьба з наркотиками — це боротьба за майбутнє як у людському вимірі, так і в фінансовому”. Тобто боротьба з наркоманією визначається на найвищому рівні як пріоритетний напрям у роботі правоохоронних органів.

Генеральний прокурор України В. Пшонка також звертає увагу на негативну тенденцію поширення серед молоді немедичного вживання ліків, які містять психотропні речовини. Небезпека криється в тому, що такі ліки продаються в аптечних пунктах практично без рецептів, що створює можливість безперешкодного доступу до них.

Проблема ускладнюється ще й тим, що дорослі особи активно втягують неповнолітніх у розповсюдження наркотиків серед споживачів, більшість із яких є їх однолітками.

Негативно впливає на боротьбу із наркобізнесом поширення корупції серед посадових осіб, уповноважених на протидію незаконному обігу наркотиків. Саме корупція стає причиною низької результативності із подолання загрози наркотизації суспільства. Як вихід з цієї ситуації пропонується максимально захистити співробітників правоохоронних органів для того, щоб у них не виникало бажання ризикувати своїм статусом.

Для ефективної боротьби з наркоманією необхідно, по-перше - вжити жорстких заходів боротьби (на законодавчому рівні) з наркотоговцями та нарковиробниками. По-друге — впливати на зниження споживання наркотиків, зокрема посилити роз\'яснювальні роботи. По-третє — змінити підхід до наркоманів, розглядати їх не як злочинців, а як хворих, яких лікують, а не карають.

Одним із шляхів вирішення проблеми протидії наркозлочинності вбачається у розробці нормативних актів про індивідуальні програми реабілітації отримувачів соціальних послуг, оскільки не врегульовано діяльність закладів, створених громадськими та благодійними організаціями, не визначено орган, який координує та контролює їх діяльність.

Проте активізація всіх заходів з боку правоохоронних органів є також недостатньою. Необхідно також спрямувати зусилля держави і суспільства на діяльність, що збільшує ризик для злочинця бути затриманим і покараним, ускладнює вчинення злочинів. Тільки переорієнтація суспільної свідомості стане найбільш ефективним методом протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Стажист на посаду слідчого

прокуратури Сватівського району                                         В. Рибалкін