Правові гарантії недоторканості житла

Право на недоторканність житла має особливе значення для кожної особи, оскільки дотримання цього права є певною гарантією інших прав людини — права на життя, на особисту недоторканність, на невтручання в особисте і сімейне життя, на володіння, користування і розпорядження своєю власністю тощо.

Статтею 30 Конституції України передбачено: “Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов\\'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку”.

Під житлом в законодавстві України розуміють жилі будинки (та жилі приміщення (квартири, кімнати в квартирах, гуртожитках, санаторіях, готелях, в будівлях, які використовуються як адміністративні тощо). Тобто, житло — це приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасового проживання людей, а також ті складові частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). До приміщень, призначених для тимчасового проживання людей, можна віднести дачні і садові будинки, палатки, вагончики тощо.

Не визнаються судовою практикою як житло приміщення, не призначені і не пристосовані для постійного чи тимчасового проживання (відокремлені від жилих будівель погреби, гаражі, інші будівлі господарського призначення). Проте Конституцією України прямо передбачена заборона незаконного проникнення будь-кого не тільки до житла, але й до іншого володіння особи. Зокрема, стаття 162 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення недоторканності житла громадян.

Недоторканність житла слід розуміти як його захищеність від будь-якого посягання з боку будь-кого. Право на недоторканність житла має гарантуватися, як випливає із статті 30 Конституції України, забороною проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, а також тим, що закон повинен передбачити всі можливі винятки із цього загального правила.

Згідно зі статтею 14¹ КПК України, громадянам гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають в ньому. Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 104, 190—191, 195, 227, 315 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор та суд (суддя) мають право провести огляд приміщення з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з\\'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи.

         Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. При цьому кримінальна справа, при наявності для того підстав, порушується негайно після огляду місця події. Невідкладність огляду може бути зумовлена можливою зміною обстановки місця події, тяжкістю вчиненого злочину і необхідністю у зв\\'язку з цим своєчасно зафіксувати і зберегти речові докази тощо, або пов\\'язана із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Лише у таких випадках, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Огляд проводиться в присутності двох понятих і, як правило:, удень. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів. не зацікавлених в результатах справи. Перед початком огляду понятим та іншим присутнім повинні бути роз\\'яснені їх обов\\'язки (для понятих, наприклад — бути присутніми при всіх діях слідчого і засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям), а також право робити зауваження з приводу проведеного огляду, які підлягають занесенню до протоколу.

Про результати огляду особа, якою він проводився, складає протокол, в якому обов\\'язково повинні бути зазначені підстави для його проведення, описано все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в саме тому вигляді, в якому спостерігалося під час проведення дій. До протоколу додаються відповідні схеми, фотознімки, плани, документи. Протокол зачитується всім особам, що брали участь в огляді, при цьому їм роз\\'яснюється їх право робити зауваження, які підлягають занесенню до протоколу. Зазначені особи мають право ознайомитися з протоколом особисто.