Клуб «Берегиня» при бібліотеці

Україна, держава, жінка… Всі ці слова жіночого роду. Колись слов’янська богиня Берегиня оберігала затишок, спокій і саме життя. Тож не випадково, серед користувачів Сватівської ЦРБ ім.. Т.Полякова і її працівників давно зріла ідея створення жіночого клубу, бо хто ж, як не жінка має взяти на себе обов’язки берегині. А держава – то велика родина, де запорукою майбуття є спокій та злагода.

Цей проект присвячений 20 – річчю створення клубу «Берегиня», який діє у центральній районній бібліотеці Сватове з 1992 року. В задачі клубу входить знайомство з невідомими, або забутими сторінками історії, культури та побуту рідного краю.

Членами клубу «Берегиня» може бути кожен, хто безмежно любить свій рідний край, свій український народ, кого воістину хвилює історії нашої спадщини, хто не забув, знає і продовжує зберігати кожну крупицю народної мудрості, народного ремесла, народних звичаїв, традицій і обрядів. Хто ж вони учасниці клубу? Насамперед це люди творчі. Це сучасні жінки різних професій і різного віку, гарні дружини, багатодітні матері, милі берегині затишку і тепла , миру і спокою.

Наші берегині - майстрині мають «золоті» руки. Серед них є і майстрині народної вишивки, майстрині бісероплетіння, майстрині по виготовленню ляльок – оберегів.

При дитячому відділі ЦРБ в 2004 році відкрито клуб «Берегинька», на засіданнях якого діти знайомляться з духовною спадщиною України, зі святами, звичаями та традиціями нашого народу, пізнають багаті шляхи української культури, народної родинної творчості.

Девіз клубу «Берегинька»:

Ми маленькі берегиньки
Краю рідного краплинки
І скарби, що народ має:
Як співа, як вишиває,
Прикрашає як житло,
Щоб в нім затишно було –
Все пізнаєм, збережем,
У майбутнє понесем.

А зберегти дітям скарби нашого народу допомагають берегині, які часто зустрічаються з дітьми, проводять з ними години спілкування, практичні засідання з історії вишивки, майстер-класи з виготовлення ляльок - оберегів, бісероплетіння.

Дуже часто в бібліотеці організовуються персональні виставки майстринь. Берегині приймають активну участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях народної творчості, їхні роботи були представлені у Києві в палаці «Україна».

«Слобожанський Спас» - перлина самодіяльного мистецтва, яскраве свято, котре проводиться на сватівській землі, кожного року виявляє нові і нові таланти. Спроба 2001 року поєднати жанри, стилі, напрямки в рамках одного фестивалю, осягнути різнобарвний мистецько-художній світ Слобожанщини, мала право на життя. 2002 рік продовжив серйозні палітри організаторів фестивалю і кількість учасників збільшилась, географія стала більш масштабною. У Сватове приїздять самодіяльні аматори та майстри ужиткового мистецтва зі всієї Луганщини та Харківщини. Тому у 2003 році змінено концепцію «Спасу» й проголошено його міжнародний статус. Захід і схід, південь і північ України, учасники сусідніх республік Росії та Білорусії, стали конкурсантами прекрасного дійства «Слобожанський Спас».

У спеціальній номінації «Слобожанський вернісаж» берегині залюбки приймають участь у «Слобожанському Спасі», адже це не тільки спілкування, а й обмін досвідом. В організації та оформленні виставок їм завжди допомагають бібліотекарі. Неодноразовим переможцем цього фестивалю була Свілогузова Людмила Володимирівна – народна майстриня самодіяльного декоративно-прикладного мистецтва Луганщини.

Не можна обійти увагою і роботи таких чудових майстринь як Бабій Раїси Петрівни, Бондаренко Олександри Микитівни, Єрьоменко Таїсії Костянтинівни. До речі, нещодавно у 2011 році, Таїсії Костянтинівни присвоїли звання «Народний майстер Луганщини».

На замовлення Сватівської міської ради у 2004 році Лариса Миколаївна Левадна вишила іменний рушник для Віктора Федоровича Януковича.

Багата наша славна земля майстрами і майстринями, які є нев’янучим цвітом Сватівщини, які віддають нам із вами усе краще, що несуть у своїй душі. Вся їхня праця, всі помисли – на щастя, на радість людям. Хіба може бути мета краща і благородніша?