- Миколо Федоровичу, розкажіть, будь ласка, яка сьогодні ситуація на фронті?
- Я несу службу під Горлівкою. Розташувалася наша військова частина на передній лінії оборони під селищем Гольмівський. Звідсіля до розташування позицій супротивника всього кілька сотень метрів.
- Чи можна побачити у бінокль життя на тому боці лінії зіткнення?
- Ми охороняємо одну висоту. З цієї висотки майже вся Горлівка, як «на долоні». Дуже багато військової техніки, яка постійно переміщується. Прапори усіх мастей: російські, ДНР-івські, руського козацтва, навіть чеченські. Дивишся на всю цю отаманщину і думаєш – що ви, хлопчики, забули тут, на українській землі? Що корисного можете принести простим людям, окрім смерті, злиднів та розрухи? В той же час гадаю, що там люди й досі не осягнули масштабу всієї катастрофи, що звалилася на їхню голову від так званих «визволителів». Третій рік вже точаться бої, але більшість жителів в цьому чомусь звинувачують українську армію. Говорять, якби вас тут не було, то й з того боку б не стріляли. Ніяк не дійде до бідолашних, якщо б нас тут не було, то була б анархія та безчинства. Хоча людей теж можна зрозуміти. Кому хочеться постійно жити під прицілом.
- Про перемиря мова не йде?
- Глобальних обстрілів поки що не спостерігається. Але постійно потрібно бути «на чеку». Активізуються бандити загалом вночі, саме в цей час більше обстрілів. Іноді диверсанти підповзають до 50-ти метрів до наших позицій. Тому треба бути дуже уважними.
- А як облаштовані побутові умови бійців? Взагалі як армія забезпечена?
- Щодо розташування, то все як у польових умовах. Весь час укріплюємося. Чим краще буде оборона, тим менше буде втрат. Продуктами харчування бійці забезпечені повністю, навіть багато продуктів залишається не використаними. Але коли приїздять волонтери та привозять щось з домашніх харчів, це не може не радувати.
Коли я тільки приїхав в розташування частини, то звернув увагу на те, що бійцям ніде покупатися. Воду привозять щодня дня, а от баньки чи душу немає. Купатися їздили аж за сім кілометрів. Тому я власними силами з підручних матеріалів побудував баньку для побратимів, за що отримав шанобливе прізвисько «Федорович». Взагалі до мене багато за чим звертаються по допомогу, в тому числі і за порадою, адже я найстарший за віком у частині.
- І часто порада потрібна?
- Справа в тому, що багато бійців, які підписали контракт, спочатку не розуміли, що потрапили на справжню війну. Звичайно, таких бойових дій, як у 2014 році, сьогодні немає, але стріляють часто, тому до цього потрібно буди психологічно готовим. Плюс до всього - тривале перебування в зоні військових дій критичне як для фізичного, так і психологічного здоровя будь-якої людини. На стан військовослужбовця впливають складні побутові умови, відсутність елементарних умов для нормальної життєдіяльності, а також відсутність елементарних знань техніки безпеки на військових обєктах та поводження зі зброєю. Я б це назвав безтурботністю молодих бійців та інколи недбалістю, яка ставить під загрозу не тільки своє життя, а й життя побратимів по зброї. Іноді контрактники допускають вживання алкоголю, що часто призводить до плачевних наслідків, так званих не бойових втрат. Це дуже сумно. Мабуть ще під час відбору контрактників потрібно велику увагу приділяти психологічному стану добровольця. Я знаю, що сьогодні у військкоматах відбір став більш жорстким, але недостатньо. І, звичайно ж, кожному військовому потрібна обовязкова відпустка.
- Ви вже у доволі поважному віці. Могли б і не їхати на передову?
- Я людина небайдужа і дотримуюсь власних принципів. Ніколи не переховувався і завжди прямо висловлювався щодо будь-яких ворогів України. Люблю свою країну, вірю в Бога, поважаю старших і дітей виховував на цих принципах. Вважаю, якщо кожен буде небайдужим та зрозуміє, що країну потрібно будувати самим, то ніяка влада не в змозі буде протистояти народові. Потрібно вивчати історію і розуміти, на скільки ми велична та сильна нація. Потрібно не боятися усвідомлювати свою силу.
- Чи можна за декілька років перебудувати свідомість, якщо десятиріччями українська самобутність знищувалася, а історія замовчувала страшні факти?
- Любити свою країну, дотримуватися Божих заповідей, навчатися та прагнути досягти певних висот необхідно привчатися ще змалечку. В першу чергу в сімї, потім у садочку, школі і так далі. Для цього потрібно не так багато – самому жити по закону та вимагати цього від інших. А що стосується свідомості, то її можна змінити набагато скоріше, ніж Ви думаєте. Ще зовсім недавно комуністи казали, що на Сватівщині голодомору і репресій не було. А сьогодні ми шануємо память про 441 жертву голодоморів та сталінських репресій. Ця память викарбувана на новому Меморіалі і вже наші онуки та правнуки будуть мислити по-іншому, бо будуть знати справжню історію рідного краю. Головне – ніколи не приховувати правду, якою б гіркою вона не була.
- Ви вирішили у відпустці зайнятися корисним ділом?
- Звичайно, я радий, що отримав відпустку. Служу я в «Айдарі». Багато хто зі «стариків» памятають і Юру Гуртяка, і Сахіба. Коли збирався додому, військові передали передачі для сватівських родин загиблих воїнів. Тому я спочатку завіз гостинці, а вже потім приїхав додому. Звичайно ж, відпочинок – це добре, але хочу щось корисне зробити для побратимів. Ось вирішив побудувати мобільні душові кабінки, поки у відпустці. В цьому ділі мені допомагають не тільки сини, а й декілька небайдужих сватівчан.
- Ви не залишаєтеся осторонь громадської діяльності. Я нещодавно Вас бачила на зустрічі міського голови із громадськістю?
- Я ніколи не був байдужий до подій, що відбуваються на Сватівщині. Впевнений, що тільки внаслідок активності невеликої кількості патріотичних громадських діячів, обстановка в нашому місті сьогодні досить стабільна. Але впадає в око, що колишні колабораціоністи, які три роки ховалися, сьогодні знову починають розхитувати ситуацію, відчуваючи свою безкарність. Після громадських обговорень в міській раді бачу, що війна продовжується не тільки на передовій, а і в тилу. Сподіваюсь, що активісти не дадуть розгорітися спробам повернути час назад у 2014 рік. Головне, не бути байдужими і тоді ми обовязково переможемо і на фронті, і в тилу.
Відповіднодостатей9,13ЗаконуУкраїни«Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»,плануприйняттярегуляторнихактів ...
читать далее »
Унашомумістіживутьрізнілюди.Однілюблятьсобак,інші-котів.Одніїздятьнаавтомобілях,інші-ходятьпішки. ...
КАЖЕ,ЩОЗБЕРІГАВКОНОПЛЮДЛЯСЕБЕ
Минулоготижняу48-річногомешканцяс.Райгородка,поліцейськівиявилиполіпропіленовийпакетзречовиноюрослинногопоходження ...
КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановоюзатвердивпроективрамкахфінансовоїугодиміжУкраїноютаЄвропейськимінвестиційнимбанкомзметоюреалізації ...
Якрозповів"Голосугромади"міськийголоваЄвгенРибалко,Сватовевідвідаладелегаціязміста-побратимаПлунге.Підчасвізитуобговорювалисяпитанняналагодження ...
