Портал міста Сватове | Радіо Сватове
24 лютого 2026 року, вівторок

Пісня: "Життя прожити — не поле перейти"

📅 Дата: 10.01.2026 | ✍️ Автор слів: Андрій Ширков | 🎵 Жанр: Український вальс / Ретро

Вальс життєвого шляху

"Життя прожити — не поле перейти" — це мелодійна пісня у ритмі вальсу, яка торкається найтонших струн душі. Вона про те, як ми починаємо свій шлях від батьківського порогу, повні мрій, і як життя гартує нас своїми випробуваннями.

Козацька доля і сивина

У пісні звучить глибока філософія: життя — це не лише сонячна дорога, а й грози та буревії. Автор підкреслює силу волі та "козацьку долю", що допомагають гідно пройти цей шлях, навіть коли скроні вже вкриває срібло сивини.

Присвята Сватівському краю

Особлива цінність твору — у згадці про рідний мальовничий Сватівський край. Це пісня-сповідь, пісня-подяка рідній землі, на якій ми залишаємо свій слід. Мелодійний синтезатор та акордеон створюють теплу атмосферу ретро-стилю 80-х.

Життєва дорога серед поля, захід сонця над Сватовим
00:00 00:00
🔉 🔊
⬇️ Завантажити MP3

Текст пісні

Ми починали шлях, від рідного порога, Стежками в світ, вела нас сонячна дорога. Літали мрії, наче птиці в вишині, Та гартували долю, будні і вогні. (Приспів) Життя прожити, — не поле перейти, Тут треба, вірний шлях собі знайти. Крізь буревії, радощі й жалі, Ми залишаєм, слід свій на землі. Бували грози, і дороги непрості, Та ми тримались гідно, завжди у житті. Гартована роками, наша сильна воля, Бо не буває легкою, козацька доля. (Приспів) Життя прожити, — не поле перейти, Тут треба, вірний шлях собі знайти. Крізь буревії, радощі й жалі, Ми залишаєм, слід свій на землі. Вже сивина сріблиться, тихо на скронях, Тримаєм спогади, дбайливо ми в долонях. Про рідний Сватівський наш, мальовничий край, Життя — це іспит, ти про це не забувай. (Приспів) Життя прожити, — не поле перейти, Тут треба, вірний шлях собі знайти. Крізь буревії, радощі й жалі, Ми залишаєм, слід свій на землі. (Приспів) Життя прожити, — не поле перейти, Тут треба, вірний шлях собі знайти. Крізь буревії, радощі й жалі, Ми залишаєм, слід свій на землі.

***