Пісня: "Запах Сватівського Хліба"
📅 Дата: 15.12.2025 | ✍️ Автор слів: Андрій Ширков | 🎵 Жанр: Акустична балада
Смак, що не забувається
"Запах Сватівського Хліба" — це найтепліша пісня циклу. Вона переносить нас на світанкове Сватове, до старої пекарні, звідки линув аромат, що зігрівав душу. Акустичне звучання фортепіано та скрипки підкреслює святість цього спогаду.
Жива душа міста
Сватівський хліб у пісні — це не просто їжа, це символ життя і молитва, що втішає. Золота хрумка скоринка стає метафорою пам'яті, яка проходить крізь роки. Тримаючи теплий окраєць у руках, можна було забути про будь-яку втому і страх.
Вогонь надії
Пройшли роки, змінився час, але вогонь надії не згас. Автор вірить, що йому не просто насниться рідний дім, а він зможе знову відчути цей неповторний запах наяву. Це пісня про повернення до витоків.
Текст пісні
Ще, спало місто, у імлі,
Вклонялось сонце, до землі.
А з тій пекарні, линув дух,
Що зігрівав, і зір, і слух.
(Приспів)
Сватівський хліб — жива душа,
Немов молитва, що втіша.
Хрумка, скоринка, золота,
Це, наша пам'ять, крізь літа.
Тримав, ту булку, у руках,
Забув про втому, і про страх.
Окраєць теплий, відкусив,
Бо, того щастя, я хотів.
(Приспів)
Сватівський хліб — жива душа,
Немов молитва, що втіша.
Хрумка, скоринка, золота,
Це, наша пам'ять, крізь літа.
Пройшли роки, змінився час,
Вогонь надії не погас.
Мені наснився рідний дім,
І запах хліба в домі тім.
(Приспів)
Сватівський хліб — жива душа,
Немов молитва, що втіша.
Хрумка, скоринка, золота,
Це, наша пам'ять, крізь літа.
(Приспів)
Сватівський хліб — жива душа,
Немов молитва, що втіша.
Хрумка, скоринка, золота,
Це, наша пам'ять, крізь літа.
Той запах ...
Рідний дім ...
Сватове ...
Хліб!
***
