Пісня: "Весна, що Загубилась на Сватівщині"

На Сватівщині, затяглась зима, Немов весни, у нас тепер, нема. Холодний вітер, виє, по полях, Лежить снігами, тиша на шляхах. Здається, час завмер, і зупинивсь, І світ, в чеканні цьому, зажуривсь. (Приспів) Весна, що загубилась, десь в снігах, Вона, знайде до нас з тобою, шлях! Розтопить лід, що душу нам, скував, Щоб кожен знову, вірив, і чекав. Вона прийде, ти тільки, не мовчи, Вогонь надії, бережи вночі! В Райгородську, дрімають ще, сади, Чекають з неба, теплої води. Земля, все пам'ятає, все живе, Вона, морози злі, переживе. Наш, край Слобожанський, сніг струсне з плечей, І стане, світло від твоїх очей. (Приспів) Весна, що загубилась, десь в снігах, Вона, знайде до нас з тобою, шлях! Розтопить лід, що душу нам, скував, Щоб кожен знову, вірив, і чекав. Вона прийде, ти тільки, не мовчи, Вогонь надії, бережи вночі! Почуй, як річка під льодом, гуде! Вже скоро, сонце, в небеса зійде! Ніхто не спинить, подиху весни, Ми знову будем, бачить мирні сни! (Приспів) Весна, що загубилась, десь в снігах, Вона, знайде до нас з тобою, шлях! Розтопить лід, що душу нам, скував, Щоб кожен знову, вірив, і чекав. Вона прийде, ти тільки, не мовчи, Вогонь надії, бережи вночі! ... Вона прийде... Вже скоро... Весна...