Пісня: "Сватове — мій форпост"
Історія створення
В основі цієї пісні лежить давня козацька мудрість, яку часто перекручують: "Моя хата скраю — першим ворога стрічаю".
Для Сватового це не просто слова, це — доля. Наше місто стоїть на східному рубежі, на краю української землі. Ми першими бачимо схід сонця, але й першими зустрічаємо буревії історії. Ця пісня — гімн стійкості тих, хто не ховається за чужими спинами, а береже свій дім і свою землю.
Текст пісні
(Інтро)
Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!
Над містом схід займається вогнем,
Ми тут стоїмо кожним новим днем.
Де степ широкий вітром гомонів,
Тут край землі і край моїх шляхів.
(Приспів)
Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!
Не ховаюсь за спини, я свій дім оберігаю.
Сватове — форпост, кріпкий як сталь,
Ми не пустим темряву у світлу даль.
Хай кажуть, що далеко ми від всіх,
Та саме тут спиняли ми лихих.
Хто йшов з мечем — той втратив тут свій слід,
Бо ми — щит світла, ми — козацький рід.
(Приспів)
Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!
Не ховаюсь за спини, я свій дім оберігаю.
Сватове — форпост, кріпкий як сталь,
Ми не пустим темряву у світлу даль.
(Брідж)
Тут кожен камінь пам'ятає бій,
Але ми вірим в здійснення надій.
(Гітарне соло)
(Приспів)
Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!
Не ховаюсь за спини, я свій дім оберігаю.
Сватове — форпост, кріпкий як сталь,
Ми не пустим темряву у світлу даль.
(Аутро)
Першим ворога стрічаю...
Ми стоїмо.
***