Пісня: "Райгородчанський міст — розірвана струна"
Шрам на землі
"Райгородчанський міст — розірвана струна" — це болюча сповідь про руйнування, які принесла війна. Міст через річку Жеребець, що роками з'єднував людей, став жертвою ворожої люті. Акустична мелодія передає смуток за втраченим, але й надію на відродження.
Втеча орди
Пісня документує історичні події контрнаступу, коли ми гнали ворога з-під Харкова. Тікаючи у страху, як "загнаний звір", окупант підірвав переправу, залишивши по собі лише руїни. Бетон розтрощений, але дух народу незламний.
Обіцянка відбудови
Попри трагізм, фінал пісні ствердний: "А міст відбудуємо!". Ріка тече, життя триває, і ми обов'язково залікуємо всі рани на нашій святій землі, з'єднавши береги знову.
Текст пісні
Тече ріка по луках, наш рідний Жеребець,
Над нею міст стояв тут, як справжній міць-взірець.
Стояв потужно завжди, він над плесом вод,
Міст з'єднував, роками, дружній наш народ.
(Приспів)
Райгородчанський міст, — розірвана струна,
Розбила міст цей, вщент, ця проклята війна.
Повзла орда назад, ховаючись у млі,
Лишила шрам, страшний, на змученій землі.
Колись Машини впевнено, тут їздили завжди,
Життя текло розмірено, не знаючи біди.
Рибалили ми часто тут, де очерет шумить,
Тепер, бетон розтрощений, у воді лежить.
(Приспів)
Райгородчанський міст, — розірвана струна,
Розбила міст цей, вщент, ця проклята війна.
Повзла орда назад, ховаючись у млі,
Лишила шрам, страшний, на змученій землі.
Злий окупант, тікав, боячись наших лав,
Він підірвав його, — і міст, у воду впав.
Тікаючи від нас, як загнаний той звір,
Перетворив він міст, на купу чорних дір.
Ми гнали їх, з під Харкова, і сили йшли вперед,
Ворожий страх, не мав межі, був смерті силует.
Щоб не догнали, ми їх тут, в палаючій золі,
Вони, зірвали міст тоді, на цій святій землі !
(Приспів)
Райгородчанський міст, — розірвана струна,
Розбила міст цей, вщент, ця проклята війна.
Повзла орда назад, ховаючись у млі,
Лишила шрам, страшний, на змученій землі.
(Приспів)
Райгородчанський міст, — розірвана струна,
Розбила міст цей, вщент, ця проклята війна.
Повзла орда назад, ховаючись у млі,
Лишила шрам, страшний, на змученій землі.
Ріка тече ...
Ворогам — смерть ...
А міст, відбудуємо!
***