Пісня: "Польові квіти"

📅 Дата: 17.11.2025 | ✍️ Автор слів: Світлана Сирена | 🎵 Жанр: Lyrical Ballad

Краса Божого саду

"Польові квіти" — це ніжна, молитовна балада на вірші Світлани Сирени. Музика (80 BPM) тече повільно і заспокійливо, як струмок, поєднуючи фортепіано та флейту. Це пісня про просту, але досконалу красу польових квітів, які ростуть "пообіч стежки", не вимагаючи догляду, але даруючи радість.

Дивовижні кольори

Текст малює яскраву картину українського поля: червоні маки, білі ромашки, блакитні волошки сплелися в живий килим. Це гімн природній гармонії. Квіти "міцні та вольові", вони є символом стійкості та життєвої сили, яку дає їм сонце і небо.

Без шуму й крику

У цій пісні звучить глибока філософія: справжня краса не потребує гучних слів. Квіти ростуть самі, "води не просять", але несуть свій цвіт у "даль велику". Жіноче сопрано та дитячий голос підкреслюють чистоту і невинність цього образу, перетворюючи пісню на світлу молитву подяки за красу світу.

Польові квіти біля стежки: маки, ромашки, волошки у зеленій траві

00:00 00:00

🔉 🔊

⬇️ Завантажити MP3

Текст пісні

Дивлюсь на квіти, польові — Ростуть собі, пообіч стежки. Такі міцні, та вольові, Все стеляться, немов мережка. В них, дивовижні кольори — Червоні, білі та блакитні, В траві зеленій, мов в коврі, Сплелись собі, різноманітно. Води, не просять, щоб рости, Прополювати теж, не треба. Їх дощик, деколи зросив, Зігріло сонечко, із неба. Ростуть самі, без зайвих слів, Без догляду, без шуму й крику. Та в них — краса, усіх часів, Несуть цей цвіт, у даль велику.

***