Пісня: "Тиша Марцинівки"

📅 Дата: 26.01.2026 | ✍️ Автор слів: Андрій Ширков | 🎵 Музика: AI Suno

Про що ця пісня

"Тиша Марцинівки" — це глибоко лірична та ностальгічна балада, присвячена мальовничій околиці міста Сватове. Марцинівка для місцевих жителів — це не просто географічна назва, це місце спогадів. Центральним образом пісні стала залізниця, що веде на Куп'янськ. Колись тут гуркотіли поїзди, вирувало життя, а зараз панує тиша і туга.

Музичний стиль та атмосфера

Композиція виконана у стилі **Melodic Ballad 80-х років**. М'який звук акустичної гітари переплітається з атмосферними синтезаторами, створюючи ефект занурення у минуле. Глибокий чоловічий баритон передає весь спектр емоцій: від смутку за втраченим до незламної віри у відродження. Відсутність агресивних ударних на початку підкреслює тему "тиші", яка згодом переростає у впевненість.

Головний посил

Незважаючи на те, що "рейки заросли травою", пісня несе світлу надію. Це обіцянка, що війна закінчиться, стукіт коліс знову залунає, і життя повернеться на рідну землю. Твір присвячується всім сватівчанам, які чекають на повернення додому.

Заросла залізниця біля Сватового (Марцинівка)

00:00 00:00

🔉 🔊

⬇️ Завантажити MP3

Текст пісні

Марцинівка — рідний край, Сватове, ти пам'ятай. Там природа, наче в сні, Сниться все це знов мені. (Приспів) Поїзд йшов на Куп'янськ вдаль, В рейках тих живе печаль. Стукіт більше не гуде, Тиша полем тим іде. Там трава вже проросла, Туга землю обняла. Та надія ще не спить, Знову поїзд побіжить. Шлях крізь поле пролягав, Ліс посадку обіймав. Виїзд в трасу був у вись, Як раніше, як колись. (Приспів) Поїзд йшов на Куп'янськ вдаль, В рейках тих живе печаль. Стукіт більше не гуде, Тиша полем тим іде. Там трава вже проросла, Туга землю обняла. Та надія ще не спить, Знову поїзд побіжить. Все повернеться колись, Рідній землі поклонись. Знову стукіт залуна, Згине звідси ця війна. (Приспів) Поїзд йшов на Куп'янськ вдаль, В рейках тих живе печаль. Стукіт більше не гуде, Тиша полем тим іде. Там трава вже проросла, Туга землю обняла. Та надія ще не спить, Знову поїзд побіжить.

***