Пісня: "Білий сніг - чорний біль, на Луганщині"
📅 Дата: 29.12.2025 | ✍️ Автор слів: Андрій Ширков | 🎵 Жанр: Italo Disco / Синт-вейв
Контраст ритму і болю
"Білий сніг - чорний біль" — це стильне Italo Disco з ритмом 120 BPM та глибоким синтезаторним звучанням. Але за танцювальним ритмом ховається пронизлива історія про окуповану Луганщину. Це музика, де "віральний хук" поєднується з криком душі.
Терикони в снігу
Образ засніжених териконів — це символ рідного краю, який зараз перебуває в "холодній напрузі". Біла ковдра снігу намагається приховати чорну біду окупації, але правда все одно проривається назовні. Сніг тут "гіркий на смак", як і розлука з домом.
Маяк надії
Попри смуток і "німе полотно" окупованих міст, пісня несе потужний заряд надії. Кожна сніжинка — це віра в те, що лід розіб'ється, а сонце правди розтопить усе лихе. Рідний дім обов'язково дочекається повернення своїх дітей.
Текст пісні
Випав сніг, забілив терикони,
Впав на втомлені, дальні поля.
Там, де тиша лишилась в полоні,
Де чекає свободи, земля.
Степ завмер у холодній напрузі,
Біла ковдра на чорній біді.
Там, ще вірні — залишились друзі,
В тій солоній, як сльози, воді.
(Приспів)
Над Луганщиною, білий сніг —
Спогад світлий, про вільне життя.
Він, до болю на серце приліг,
Де чекає душа, вороття.
Сніг хоч білий, — та гіркий на смак,
Окупації тінь не зникає.
Він у небі горить, мов маяк, —
Край наш рідний, про волю співає.
Сніг летить на розбиті дороги,
На будинки, де згасло вікно.
Там не чути, гучної тривоги,
Тільки смутку, німе полотно.
Але кожна сніжинка — надія,
Що розтане загарбника слід.
Та розсіється, лиха завія,
Навесні розіб’ється той лід.
(Приспів)
Над Луганщиною, білий сніг —
Спогад світлий, про вільне життя.
Він, до болю на серце приліг,
Де чекає душа, вороття.
Сніг хоч білий, — та гіркий на смак,
Окупації тінь не зникає.
Він у небі горить, мов маяк, —
Край наш рідний, про волю співає.
Хай лютує, завія зимова,
Правда світло своє, принесе.
Буде вільна, до дому, дорога,
Сонце правди, розтопить усе!
Рідний дім дочекається кроку,
Рідний край розірве ланцюги!
Після вирваних з долі цих років,
Повернеться життя навкруги!
(Приспів)
Над Луганщиною, білий сніг —
Спогад світлий, про вільне життя.
Він, до болю на серце приліг,
Де чекає душа, вороття.
Сніг хоч білий, — та гіркий на смак,
Окупації тінь не зникає.
Він у небі горить, мов маяк, —
Край наш рідний, про волю співає.
...
Луганщина чекає …
…
Сніг розтане …
…
Воля прийде …
***
