|
|
| Описание: Исторические описания |
|
|
|
|
|
  |
   |
ГОРОД СВАТОВО.
Город Сватово – одно из самых старых казацких
поселений Слобожанщины, город районного подчинения, центр
Сватовского района, одного из наиболее сельскохозяйственных
районов Луганской области.
Сватово расположено в северо-западной части области
в долине среднего течения реки Красной и имеет выгодное
экономически-географическое положение : размещено на
перекрестке важных транспортных магистралей и, вблизи
больших промышленных центров. Город издавна служил
северными воротами Донбасса потому что через него проходит
важные железнодорожные и автомобильные магистрали из
центральных районов России и Харьковщины на Донбасс и
Приазовья.
Город Сватово был основан в 1660 году, казаками
Изюмского Слободского полка на нетронутых пространствах
Дикого поля вблизи важной татарской дороги. За свою
многолетнюю историю город несколько раз изменяли свое
название: Сватово Пристань, Сватово Лучка, Новокатеринослов и
опять Сватово - Лучка, и просто Сватово. По преданию это
название связано со сватом первого поселенца луков, но
более достоверной, что это название связано с „лучкою”
(лукою, коленом) „реки” Свахи, на берегах которой было
основанное первое поселение .
Скоро, после основания, поселение стало сотенным
местечком Изюмского Слободского полка. Казаки Сватово лучской
сотне не только мужественно защищали южные границы
Слобожаншини от частых набегов татаро-турецких орд, но и
принимали участие в составе Изюмского полка в Азовских
походах Петра 1.
В 1765р. после ликвидации слободских казачьих
полков, сотенное казачье местечко было преобразовано на
слободу и выделено в отдельное Сватоволучское комиссарское
управление, куда вошли еще и Нижнедуванская, Меловатская и
Кабанская волости. Жители слободы были лишены всех
казацких прав и привелегий, и переведенные в разряд военных
обывателей и обложенные налогом по 0,95 копеек на каждую
мужскую душу.
С развертыванием аракчеевских военных поселений,
которые должны были укрощать крестьянские беспорядки в 1825
г. слобода Сватово Лучка становится одним из больших центров
военных поселений. Здесь размещается штаб 2-й кирасирской
дивизии и расквартируется Катеринославский полк этой
дивизии. За названием этого полка слобода получает
название Новокатеринослав. Военные архитекторы и строители
осуществляют коренную перепланировку и реконструкцию всей
слободы. Большие площади правильные кварталы, прямые улицы,
которые пересекаются под прямым углом остались в городе с
тех времен.
Статья целиком: [Скрытый текст!] |
|
| В начало |
Всего записей: 190 Дата рег-ции: Март 2007 Отправлено: 29 Декабря, 2007 - 11:46:02 |
|
|
|
|
| |
|
| Да, насыщенная у вас история... |
|
| В начало |
Всего записей: 188 Дата рег-ции: Июнь 2007 Отправлено: 01 Мая, 2008 - 13:42:47 |
|
|
|
|
| |
|
Наш город действительно имеет славную историю!
Она очень интересная и поучительная, особенно для молодого
поколения.
|
|
| В начало |
Всего записей: 1026 Дата рег-ции: Авг. 2007 Отправлено: 02 Мая, 2008 - 17:55:46 |
|
|
|
|
 |
|
дякую, цікаво  лише, здається, дату поплутали. полковий устрій на Слобожанщині знищено Катериною 2 все-таки 1765-го, а не 1965-го року 
От, до речі, що пише Вікіпедія:
Сватове — місто на Слобожанщині. На Донецькій низовині, положене над р. Красною, р. ц. Луганської області; 23 000 меш. (1970). Харч. промисловість, авторемонтний зав., підприємства для обслуговування зал. транспорту. С. засноване у 1660-их pp. укр. козаками-переселенцями (як поселення Сватова Лучка), 1938 перетворене на місто.
Історія
Як було вказано в грамоті Петра I 1704 року, територія, на якій зараз розташовано місто, почали заселяти в 60-х роках XVІ сторіччя селяни й козаки Лівобережної та Правобережної України, а також російськими людьми служивих. Саме в той час була заснована слобода Сватова Лучка. Свою назву вона отримала від нині неіснуючої річки Свахи. Використовуючи українських переселенців для охорони південних меж російської держави від нападів кримських і ногайських татар царський уряд, на пільгових умовах, наділяв їх землею, забезпечував зброєю і їжею, але при цьому зберігав їхні козацькі права й самоврядування.
На початку XVІІІ сторіччя Сватова Лучка ввійшла до складу Ізюмського полку. Вона була сотенним містечком і мала укріплення у вигляді рову і високого частоколу. Основну масу населення складали козаки, які залежно від свого економічного стану ділилися на полкових козаків, підпомічників і підсусідків. Більшості підсусідків не мали свого господарства і жили в заможних козацьких родинах на правах робітників. У 1732 році у Сватовій Лучці налічувалося 133 полкових козаків, 514 підпомічників і підсусідків. Козаки Сватової Лучки брали участь в Азовських походах Петра I, а в червні 1709 року в складі Ізюмського полку — у Полтавській битві.
З відміною в 1765 році полкового ладу на Слобожанщині і створенням комісарських управлінь, слобода Сватова Лучка стала центром одного з них. Її жителі були переведені в розряд військових обивателів, позбавлених козацьких прав та привілеїв і з них брали податок від 35 до 95 копійок із ревізійної душі. Це викликало незадоволення населення, яке почало боротьбу за повернення своїх привілеїв. У 1770—1771 роках у районі Сватової Лучки діяли гайдамацькі загони, які здійснювали напади на комісарські управління, садиби міських панів і на царських чиновників.
Про соціальний склад населення Сватової Лучки свідчать такі дані: у 1773 році із загальної кількості 2928 жителів, військових обивателів нараховувалося 2664, селян — 96, купців — 3. Основною діяльністю жителів було землеробство і тваринництво. Значний розвиток отримали ремесла, особливо взуттєва і кушнірська справа. Крім того, жителі займалися винокурним і дігтярним промислами, виготовляли вози, колеса, плуги. Жінки ткали полотно і сукно для власних потреб, а також на продаж. Розвитку торгівлі сприяли ярмарки, що проводилися 4 рази на рік. Сюди приїжджали купці з різних міст України і Росії. Торгівля велася шовковими тканинами, китайським ситцем, лисячим і заячим хутром, посудом. Місцеві жителі продавали на ярмарках хліб, засолену рибу, горщики, дьоготь, мило, а також коней. У 1785 році в слободі були два млини, 15 лавок, 12 трактирів, церква.
З першої чверті XІХ сторіччя Сватова Лучка стала одним з аракчеєвських військових поселень. У 1825 році в слободі і навколишніх селах розселили Катеринославський полк другої кірасирської дивізії. Сватову Лучку, де були розташовані штаб полку і штаб дивізії, перейменували в Новокатеринослав.
У 1857 році після неодноразових повстань військових поселенців в різних частинах імперії царський уряд був змушений усіх колишніх військових поселенців перевести в розряд державних селян. Згідно указів від 18 січня 1866 року за ними зберігалися їх земельні наділи, проте впродовж 20 років державні селяни повинні були виплачувати оброчну подать.
У післяреформений період розвиток слободи Сватова Лучка (їй повернули колишню назву) пішов швидшими темпами. У 1862 році тут жило більше 7 тисяч чоловік. По своєму торговому значенню вона займала одне з перших місць серед слобод Куп'янського повіту Харківської губернії. У другій половині XІХ сторіччя тут щороку проводилося 6 ярмарків. Купці, які приїжджали на ярмарок, скуповували зерно, худобу, ремісничі вироби. У 1879 році, наприклад, у Сватовій Лучці було куплено і вивезено великими партіями 154 пуди пшениці. Слобода славилася своїми слюсарями, гончарями, ковалями і іншими майстровими. Тут ремісників було більше, ніж у місті повіту Куп'янську. У 1904 році у Сватовій Лучці їх нараховувалися 142 чоловіки.
Економічному розвитку слободи сприяло будівництво в 1895 році залізничної лінії Куп'янськ-Лисичанськ, яка пройшла через Сватову Лучку. Тут було побудовано залізничну станцію Сватове. Розміщена в центрі великого сільськогосподарського району, на перехресті декількох торгових шляхів, вона за перевезенням вантажів, особливо хліба і худоби, швидко ввійшла до числа найбільших станцій Катеринославської залізниці. Так, в 1898 році через Сватове було відправлено 1,9 млн. пудів різних вантажів, зокрема 1,7 млн. пудів хлібу, а також 1,2 тис. голів великої рогатої худоби. Одночасно із залізничною станцією було побудовано паровозне депо і ремонтні майстерні, де працювало до 200 чоловіків. Крім того, у слободі прочитувалося ще 10 маленьких напівкустарних підприємств — 2 млини, олійний завод, невеликий цегляний завод. У 1904 році на них працювали 43 чоловіки, випущено продукції на 30,0 тис. карбованців. Робітники працювали в темних і сирих приміщеннях по 10-12 годин, отримуючи за свою каторжну роботу мізерну платню.
У 1911 році в слободі вже налічується 14877 жителів, 2135 житлових будинків. У 1923 році Сватова Лучка стає районним центром Харківської губернії і перейменовується у Сватове. У 1938 році населення Сватового склало 20,7 тисяч чоловік, селище Сватове стає містом районного підпорядкування.
Економіка
Основні галузі економіки району — сільське господарство (виробництво зернових, технічних культур, м'яса, молока) і переробна промисловість.
Промисловість району представлена підприємствами по переробці сільськогосподарської продукції, обслуговуванню сільгоспвиробництва, металообробці, легкій і поліграфічній промисловості.
Основу сільського господарства району складають 35 сільськогосподарських підприємств всіх форм власності. Площа сільськогосподарських угідь району 101,9 тис.га. Структура сільськогосподарського виробництва району: рослинництво, тваринництво. Основні напрями виробництва в області рослинництва: зернові культури, соняшник, овочі. Основні напрями виробництва в області тваринництва: виробництво м'яса, молока, яєць, шерсті.
У всіх сферах економічної діяльності зайнято 12,01 тис. чоловік; у сільському господарстві — 4,6 тис. чоловік, в промисловості — 1,0 тис. чоловік.
(Отредактировано автором: 12 Октября, 2008 - 01:57:26) |
|
| В начало |
Всего записей: 4 Дата рег-ции: Окт. 2008 Отправлено: 12 Октября, 2008 - 01:56:30 |
|
|
|
|
| |
|
Вітаю! Цікаве повідомлення!
Гадаю, що багатьом мешканцям м. Сватове воно буде в нагоді.
Скажіть, будь ласка, як давно займаєтесь вивченням історії нашого міста?
|
|
| В начало |
Всего записей: 464 Дата рег-ции: Дек. 2007 Отправлено: 12 Октября, 2008 - 10:49:03 |
|
|
|
|
| |
|
Цитата:| дату поплутали. полковий устрій на Слобожанщині знищено Катериною 2 все-таки 1765-го, а не 1965-го року |
Спасибо за указание об ошибке.
Уже исправили.
Если ещё найдёте ошибки, то сообщайте. Исправим. |
|
| В начало |
Всего записей: 190 Дата рег-ции: Март 2007 Отправлено: 12 Октября, 2008 - 16:27:21 |
|
|
|
|
| |
|
Ваш город действительно имеет очень интересную историю!
|
|
| В начало |
Всего записей: 6 Дата рег-ции: Июль 2009 Отправлено: 17 Июля, 2009 - 10:19:10 |
|
|
|
|
|
| В начало |
Всего записей: 84 Дата рег-ции: Февр. 2010 Отправлено: 31 Января, 2014 - 16:02:26 |
|
|
|
|
| |
|
спасибо за информацию!
(Добавление)
город очень красивый! |
|
| В начало |
Всего записей: 6 Дата рег-ции: Нояб. 2018 Отправлено: 16 Ноября, 2018 - 22:12:22 |
|
|
|
|
